Власних понять, категорій релігієзнавство виробило мало, послуговуючись у своїх студіях як загальнофілософськими, коНкретно-науковими (психологічними, правовими та ін.), так і спеціальними теологічними категоріями.
До загальнофілософських належать категорії "буття", "свідомість", "пізнання", "відображення", "символ", "істина", "омана", "фантазія", "суспільство", "матеріальне і духовне виробництво", "культура", "відчуження". Часто вдається воно до понять із царини логіки, етики, естетики: "знак", "значення", "суть", "совість", "відповідальність", "милосердя", "співчуття", "краса". Із загальнонаукових найпоширенішими в релігієзнавстві є поняття "система", "структура", "функція", "роль", "закон".
З-поміж конкретно-наукових найчастіше використовуються поняття "епоха", "право", "ілюзія", "віра", "почуття", "настрій", "страждання", "спілкування", "мова", "життя", "смерть".
Найуживаніші релігієзнавчі поняття - "релігія", "теологія", "релігійний культ", "церква", "конфесія", "храм", "молитва", "теїзм", "деїзм", "пантеїзм", "атеїзм", "скептицизм". Особливе місце посідають терміни "Бог", "ангел", "рай", "бодхисатва", "карма" та ін. Окремі поняття відображають динаміку релігійних процесів: "сакралізація", "секуляризація", "церквоутворення", "розцерковлення", "сектоутворення", "детеологізація", "деміфологізація", "модернізація".
Методи дослідження в релігієзнавстві
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства“ на сторінці 1. Приємного читання.