Розділ «Нерелігійні вірування»

Існує ціла група вірувань, які не становлять цілісного релігійного вчення, але окремі елементи яких наявні у багатьох релігіях. До цієї групи можуть бути віднесені астрологія, марновірство, хіромантія, спіритизм, окультизм тощо.

Марновірство полягає в тому, що незалежним фактам приписують причинно-наслідковий зв'язок. Здавалося б, абсурдно думати, наприклад, що розбите люстерко, чорний кіт, тринадцять осіб за столом можуть спричинити усілякі неприємності людині. Однак забобони і марновірство живі: деякі західні авіакомпанії обминають число 13 у нумерації крісел в літаку, а японці намагаються обійти цифру 4, яка згідно з їхніми уявленнями, символізує смерть.

Астрологія. Це стародавня система символів, що основана на інтерпретації планетарних і зіркових конфігурацій. Єгипетська, індуїська, грецька, римська та інші міфології донесли до нас добре розроблені пласти астрологічних уявлень. В астрології вбачали як засіб пояснення небесного впливу на земні події, так і засіб пізнання людини. Вона будується на системі планетарних аналогій. Зодіакальний пояс, яким рухаються Сонце, Місяць та інші планети відносно зірок, був поділений на 12 арок, кожна у 30° відносно певного знаку зодіаку. Ще в глибоку давнину було виявлено, що характери і долі людей керуються зірками і сузір'ями, що діяли у період народження людини. Так виникла ідея гороскопів, за якими доля людини визначається за днем і часом її народження, а також за іншими чинниками, і ця фаталістична ідея впливова й дотепер.

Згідно з Оленою Блаватською, астрологія - це наука, що розкриває дію небесних тіл на земні справи. Вона була складовою частиною містерій зі складною системою трансцендентної метафізики. З астрологією тісно пов'язані алхімія, магія, фізіогноміка, хіромантія і, насамперед, мистецтво визначення за зірками долі людини, що зветься апостелізматикою. Астрологія часто використовувалась як інструмент династичного прогнозу. Багато важливих політичних рішень навіть у сучасному світі ґрунтуються на астрологічних розрахунках і передбаченнях.

Деякі люди вірять у гороскопи. Будемо об'єктивними: ніщо не може завадити людині думати про те, що різні явища, які не мають нічого спільного з енергетичною спадковістю, впливають на деякі якості особистості. Можливо, народження у вологій або зарядженій електричною енергією атмосфері поліпшує або погіршує таку надзвичайно вразливу і складну систему, якою є наш мозок. Можна припустити, що періоди сонячних спалахів і магнітні явища справляють певний, ще не пояснений вплив на людину. Можна припустити також, що зимою невловимо змінюються деякі хімічні показники сперми та яйцеклітини. Можна прийняти все це як гіпотезу, але точно ці зв'язки не встановлені. Прихильники ж астрології гадають, що особливості характеру пов'язані з розташуванням зірок і планет у момент народження людини і є визначальними у формуванні особистості, її спадковості, вихованні, випробовуваннях, що їх людина зазнає в житті, і т. ін. Безумовно, можна виявити в людей одного й того самого знаку якісь спільні риси, але ж наївно вірити в газетні гороскопи, які мають сміливість пророкувати всім читачам одного й того самого астрологічного знаку однаково сприятливі або несприятливі прогнози щодо грошей і кохання:

Хіромантія. Іншим популярним дуже живучим віруванням є читання долі за лініями руки - хіромантія. Тут також легко визначити, що є серйозним, а що - ні. Не можна заперечувати, що деякі люди мають надзвичайні здібності ясновидіння. Вони говорять, що для виявлення свого дару, щоб сконцентрувати увагу, їм потрібна опора - колода карт, кришталева куля, кавова гуща або лінії руки. Якщо припустити, що такий дар не шахрайство, то лінії руки служать лише опорою для пророкування. Було б абсурдним, проте, автоматично зробити висновок про залежність між формою цих ліній і долею людини неможливо. Легше всього було б сфотографувати лінії рук значної кількості людей, якщо не всього населення, і порівняти після їхньої смерті те, що скажуть "експерти" за лініями руки, з тим, що було в житті людини. Якщо, приміром, усі люди, померлі в молодому віці в результаті дорожньої пригоди, мали б дуже коротку лінію життя, це було б відомо, і можна було б легко перевірити. Якщо таке дослідження не здійснювалося, то тільки тому, що є великий ризик виявити, що доля не пов'язана з лініями руки. Повторюємо, цей висновок не відкидає категорично здібність ясновидіння завдяки опорі на лінії руки, однак сприймати це треба з великою обережністю.

Ясновидіння, або видіння майбутнього, цілком несумісне з нашим звичайним уявленням про час. Мозок людини наділений пам'яттю і може згадувати минуле. В усякому разі можна уявити, що між двома індивідуумами, пов'язаними надзвичайною взаємною чутливістю, може існувати дуже сильне відчуття і сприйняття (як от біль або смерть), що передаються на відстані. Неможливо уявити, як можна побачити те, що ще не відбулося і що, відповідно, може не відбутися, якщо зміняться причини цієї майбутньої події.

Якщо визнати, що Бог - Творець Всесвіту, то можна не погодитися з тим, що Бог не може бути заручником Свого Творіння. Він - поза часом і не бере участі в еволюції істот. Якщо Він дає їм свободу, Він також здатен знати, в якому напрямі може бути зроблений їхній вибір.

Отже, несумісності між нашою свободою і тим, що Бог знає майбутнє, не існує. В цьому розумінні можна твердити, що наше майбутнє визначене: ми вільні, але наш вибір, яким би він не був, уже відомий. Якщо Бог знає майбутнє, не буде помилковим вважати, що не один Він його знає: достатньо, щоб Бог наділив ними знаннями інших. Ця суто абстрактна побудова є, однак, єдиним способом пояснити явища ясновидіння, якщо вони існують.

У всякому разі, ясновидіння залишається дуже рідкісним явищем. Воно властиве лише небагатьом людям, здібності яких виявляються не завжди, їхній дар, якщо він існує, швидше курйоз природи, аніж засіб впливу на світ... Чому можуть служити ці здібності? Найчастіше вони дають засоби для життя ясновидцям або шахраям, які наслідують їх. Це, зрозуміло, не є причиною того, що Бог дає деяким людям дар ясновидіння. Якщо існує частка реальності в цих явищах, то імовірніше всього, що Бог відкриває таємницю надприродного, щоб ми не обмежували наш Всесвіт межами видимого і відчутного. Це лише одна інтерпретація, але можливі й інші. Бентежить те, наскільки переконані й переконливі люди, які володіють даром ясновидіння; а те, що вони стають "професіоналами" ясновидіння, завжди викликає певну підозру.

Передчуття. Передчуття, очевидно, трапляється частіше, ніж ясновидіння. Йдеться про більш-менш виражену інтуїцію щодо майбутньої події, яка виявляється або усвідомлюється лише після її здійснення. Це свого роду недосконале ясновидіння.

Приміром, людина відмовляється в останній момент летіти літаком, який розіб'ється через декілька годин; відчуває біль у певному місці, яке відповідає хворобі іншої знайомої людини. Іноді жінка передчуває близьку смерть чоловіка внаслідок нещасного випадку, і ця драма відбувається. Усі ці явища можна як відкидати, так і визнавати. У першому випадку зникає необхідність шукати пояснення: нічого надприродного тут немає; існують же люди з розвинутою уявою. Що ж до другого випадку, то припустимим є твердження, що не можна бути впевненим у тому, що все це - лише уява або ошуканство, але необхідно залишатися відкритим для природних і надприродних пояснень, не втрачаючи при цьому обережності.

Спіритизм і окультизм. Релігійне світосприйняття припускає, що є життя після смерті, але водночас виявляє обережність, визначаючи недоступність потойбічного світу.

Спіритизм же претендує на спілкування з духами мертвих. Галузь окультизму, яка охоплює й спіритизм, ще більш широка, вона стосується прихованих знань, які можна отримати завдяки посвяченню й особливим прийомам. Ця течія споріднена з усіма "гностичними" напрямами, які мають місце в усі епохи і поза межами всіх релігій.

Існує різноманітна література з цих питань, яка збуджує уяву: у ній повідомляється про столи, що крутяться; надзвичайні здібності медіумів, які пояснюють транс своїх підлеглих; існування аури, що сяє навколо нашого тіла, як ореол; явище автоматичного письма; неземні послання.

Що таємничіші явища і більша кількість "герметичних" термінів використовується, то більше число тих, хто захоплюється їх "пошуком" і "прилученням" до них. Ці галузі по суті погано піддаються суворому науковому експериментуванню. Мова може йти лише про суб'єктивні погляди, і в будь-який момент можна стикнутися з обдурюванням і шахрайством. Деякі секти або організації з невизначеними кінцевими цілями використовують ці вірування. Очевидно, важко визначити межу між безпідставною грою уяви і справжніми аномальними явищами.

Інтерес до надприродного, викликаний спіритизмом і окультизмом, не має заступати те, що докорінно відрізняє ці напрями від релігії: перші претендують на володіння певними прийомами, дозволяючи отримати доступ до прихованих знань (і це ріднить їх із магією); що ж до релігії, то головним її прагненням є передусім залучення людей до Бога зміною їхньої поведінки, що вимагає їхніх зусиль і волі.

Одержимість. Явища одержимості в різний формах характерні для численних релігій, зазвичай (але не обов'язково) пов'язаних з анімізмом. Це - культи зар в Ефіопії, хамадша в Марокко, борі в Нігерії, дургакалі в Індії, хаубанг у В'єтнамі, а також одержимість, що її викликають шамани Індонезії або Сибіру. У Європі також відомі випадки одержимості, як у давні часи, так і в Середні віки, однак вони стали дуже рідкісними з появою індустріального суспільства.

Як відбуваються ці явища і в чому вони полягають? Одержимість - не випадковість, вона не стихійна, а викликається певним ритуалом, у якому ритм і танець відіграють велику роль. Інші ритуали також іноді використовуються: пожертвування їжі, принесення в жертву тварин, особливе татуювання; екзальтованість присутніх, які вбачають у цьому якесь свято, часто підтримується алкоголем або - рідше - галюциногенними рослинами. Мета цих ритуалів - викликати духів, богів або демонів, щоб вони оволоділи учасником церемонії.