Розділ «Даосизм»

Історія релігій

Провідна ідея даосизму полягає в тому, що природа і суспільство, кожна людина окремо - усі вони підлягають не Небу, а загальному закону, дао, який вносить порядок у хаос речей. Дао має об'єктивний характер. Порушення дао викликає ненормальний стан, особливо це видно в житті суспільства, коли нерозумний правитель забуває про дао.

Дао - це не божество, а щось близьке до розуму, природи, шляху чи закону. Воно не має особистого характеру, але передувало всім особам. Дао - першопочаток всього, в тому числі і Неба, з нього все почалося, ним усе закінчиться, воно регулює все існуюче.

Отже, дао - не загальний закон природи, джерело матеріального і духовного буття, а разом з тим і їх мета.

Дао не сприймається безпосередньо, воно поза відчуттями людини. Тому можна сказати, що все, що ми відчуємо - це не дао, а лише його вияв. Пізнання дао може бути дано тільки самим дао.

Для людини надзвичайно важливо зрозуміти сутність дао. Оскільки воно спочатку існувало абсолютно, але невиразно, а тепер його сутність розкрита мислителями для людей, люди мусять пізнати дао і жити відповідно до його вимог. Це буде добро і для людей, і для держави.

Пізнання дао відбувається через наслідки його дій, а вони виявляються через "д" - доброчесність, там де вона є, там діє дао, той, хто доброчесний, той виконує закон дао. Через пізнання дао відбувається повернення людини до світової гармонії, до злиття людини з природою. Усі порушення нормального ходу речей у природі - посуха, повінь, буревій тощо - порушення її гармонії. Несправедливість, порушення суспільного порядку - теж порушення гармонії, але вже в суспільстві. Потрібна дія дао, щоб усунути ці порушення. Втручання людини тут недопустиме. Людина повинна дотримуватися принципу недіяння. Ось тому даосизм схвалює пустельництво, пасивне, життя, яке віддає людину у владу природного ходу речей.

Якщо підкинути заклики до соціальної пасивності, які суперечать людській природі і просто неможливі в суспільстві, де людина не може не діяти, то моральні заклики даосизму заслуговують схвалення, це - продуктивний злет людської думки.

Складнішою постає справа з релігією, яка виникла на основі філософських міркувань Лаоцзи.

Даосизм тривалий час виступав лише як філософська концепція. Ідея дао більш-менш точно схоплювала загальний зв'язок явищ і предметів об'єктивного світу, наближалась до розуміння причинності, до визнання об'єктивності закономірностей світу. Але водночас дао розумілось і як духовна першооснова речей. Отже, філософію даосизму не можна цілком віднести пі до матеріалізму, пі до ідеалізму.

Невиразно виступає в даосизмі й ідея надприродного. Тому даосизм у тому вигляді, в якому він вийшов з поглядів безпосередніх учнів Лаоцзи, релігією ще не був. І справді, він зовсім не був пов'язаний з релігійним культом, тоді як Конфуцій своє вчення пов'язував саме з ним.

На думку дослідників історії китайської релігії, даосизм набрав релігійних рис не раніше, як через п'ятсот років після смерті Лаоцзи.

Перетворившись на релігію, даосизм увібрав у себе магію, алхімію, лікування, демонологію і фетишизм народних культів та шаманських вірувань.

Вищим божеством даосизму є нефритовий імператор Юйхуан. За даосистською міфологією, його походження земне - це імператор глибокої стародавності, який добровільно залишив престол, став пустельником, допомагав у всьому людям, а потім перетворився па нефритового імператора, який володіє раєм і пеклом.

Він має стежити за дотриманням справедливості, судити всіх після смерті. Усе, до чого доторкнувся Юйхуан і його послідовники, - безсмертні святі, священне. Даоська міфологія перелічує цих святих, а потім святі гори, печери, річки, дерева тощо.

Ще однією важливою істотою даоського пантеону є богиня Західного неба Сіванму. Живе вона в палаці в горах Куньлунь, на краю світу, де немає ніякого життя. Вона володіє персиковими садами. Це - плоди безсмертя. Усі, хто живе в її палаці, - безсмертні. Сіванму уособлює жіноче начало - інь, її чоловік, князь Сходу Дун Ванчун-ян. У Сіванму раз на рік збираються боги, щоб пригощатися персиками безсмертя, тоді відбувається урочистий бал.

Ідея безсмертя та вічної молодості, чи, принаймні, довголіття, посідає значне місце в даоському віровченні.

Людина є об'єктом дії 33 тисяч духів, їхню дію треба спрямовувати на довголіття, чому служать численні талісмани, легенди, замовляння, ворожіння тощо. На це спрямовані і спеціальні фізичні вправи, системи дихання, харчові норми, які містять раціональний досвід і заслуговують уваги, хоч у даосизмі вони оповиті містикою.

Коли в Китаї з'явився буддизм, даосизм запозичив у нього багато елементів культу: врочисті богослужіння, ведичні храми, численне духовенство з монашеством. Він набирає певної організаційної системи і стає церквою.

Про даоське духовенство слід сказати окремо. Якщо конфуціанський культ здебільшого мав родинний, домашній характер, то даоський, вимагаючи значної жрецької кваліфікації і складних технічних умов для свого відправлення, потребував для цього спеціального місця і фахівців. У великих монастирях і храмах складалося вище духовенство. Його представники проходили тривалий термін навчання, мали ґрунтовну духовну освіту, оволодівали також медичними й іншими знаннями, засобами психологічного впливу на людей. Вони вивчали стародавні книги, а також усну традицію. Це була добре підготовлена духовна еліта. Це вони ускладнювали і розвивали даоський культ. Вони ж робили і істотний внесок у розвиток китайської культури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Даосизм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ

  • Теологічні теорії походження релігії

  • Традиціоналістична теорія

  • Теїстична теорія

  • Академічний теїзм

  • Перші спроби наукового пояснення походження релігії

  • Завдання учасникам студентського історичного наукового гуртка

  • Наукові теорії походження релігії

  • Історичний характер релігії

  • Поява релігії

  • Чому виникла релігія

  • Первісні вірування

  • Форми первісних вірувань

  • Розділ II. ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

  • Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства

  • Методи дослідження в релігієзнавстві

  • Методологічні принципи релігієзнавства

  • Структура релігії

  • Головні функції релігії

  • Класифікація релігій

  • Розділ III. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ ДВОРІЧЧЯ

  • Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі

  • Початок цивілізації в Дворіччі

  • Виникнення шумеро-аккадської релігії

  • Шумеро-аккадська міфологія

  • Релігійний культ у Дворіччі

  • Релігія Вавилону

  • Ассирійська релігія

  • Релігія нововавилонського царства

  • Розділ IV. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

  • Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії

  • Давньоєгипетські боги

  • Міф про Осіріса

  • Душа. Поховальний культ

  • Храми і жрецтво

  • Розділ V. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ І СХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я

  • Хетська релігія

  • Фригійська релігія

  • Сирійсько-фінікійська релігія

  • Халдейська релігія

  • Розділ VI. ЗОРОАСТРИЗМ.

  • Виникнення зороастризму

  • Заратуштра

  • Авеста

  • Віровчення зороастризму

  • Зороастрійська мораль

  • Зороастрійський культ

  • Культ Мітри

  • Розквіт зороастризму

  • Маніхейство

  • Маздакізм

  • Доля і заслуги зороастризму

  • Розділ VIІ. Іудаїзм

  • Біблійний іудаїзм

  • Іудейська Біблія

  • Іудейське віровчення

  • Елліністичний іудаїзм

  • Іудейські обряди

  • Єврейські свята

  • Рабиністичний іудаїзм. Талмуд

  • Хасидизм

  • Сучасний іудаїзм

  • Розділ VIII. РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

  • Ведична релігія

  • Веди - священні книги давньоіндійських релігій

  • Головні особливості ведичної релігії

  • Віровчення брахманізму

  • Брахманістський культ

  • Розділ IX. ІНДУЇЗМ

  • Віровчення та основні напрями індуїзму

  • Вішнуїзм

  • Шиваїзм

  • Індуїстський культ

  • Реформізм і індуїзм

  • Джайнізм

  • Сикхізм

  • Еволюція сикхізму

  • Сикхський фактор у суспільно-політичному житті

  • Розділ X. БУДДИЗМ

  • Будда - засновник нової релігії

  • Історичні умови буддизму

  • Махаяна і хінаяна. Тантризм

  • Філософська концепція буддизму

  • Вчення Будди

  • Етичний аспект буддизму

  • Буддійський культ

  • Поширення буддизму

  • Розділ XI. РЕЛІГІЯ В СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ

  • Стародавня китайська релігія

  • Конфуцій

  • Філософські концепції конфуціанства та даосизму

  • Даосизм
  • Буддизм у Китаї

  • Релігія в історії Китаю

  • Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ

  • Синтоїстський культ

  • Буддизм у Японії

  • Дзен-буддизм

  • Релігійний синкретизм у Японії

  • Розділ XIII. РЕЛІГІЯ АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Релігія крито-мікеноької культури

  • Релігія грецького полісу

  • Стародавньогрецька міфологія

  • Релігійний культ стародавніх греків

  • Релігія аттичної Греції

  • Релігія в епоху еллінізму

  • Започаткування римської релігії

  • Релігія в республіканському Римі

  • Стародавня римська релігія в імперії

  • Розділ XIV. ПОХОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • Час і місце виникнення християнства

  • Історичні умови виникнення християнства

  • Релігійні попередники

  • Філософська підготовка

  • Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція

  • Міфологічна концепція

  • Історична концепція

  • Ісус Христос, його біографія

  • Апостол Павло

  • Еволюція християнства в процесі його формування

  • Новий Завіт

  • Євангелія

  • Дії апостолів

  • Послання

  • Утворення християнської церкви

  • Перші віки християнства Християнство в Римі

  • Гоніння

  • Апологетика

  • Впорядкування християнського віровчення

  • Ранні єресі

  • Монтанізм

  • Гностицизм

  • Антитринітаризм

  • Маніхейство

  • Новатіанство

  • Аріанство

  • Отці церкви

  • Розбудова християнського культу

  • Таїнства і обряди

  • Свята і пости

  • Храми

  • Виникнення чернецтва

  • Християнська церква - державна

  • Завдання для учасників наукового гуртка

  • Остаточне утвердження християнства

  • Несторіанство

  • Монофізитство

  • Християнство в часи розпаду імперії

  • Утворення сучасних напрямів християнства

  • Розкол у християнстві

  • Особливості календаря християнських свят

  • Християнське віровчення

  • Християнський культ

  • Християнські таїнства

  • Християнські свята

  • Храмові свята

  • Розділ XV. ПРАВОСЛАВ'Я

  • Церкви Вселенського православ'я

  • Давні вірування та християнство в Україні. Дохристиянські вірування українського народу

  • Головні дохристиянські боги

  • Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі

  • Митрополія Київська і всієї Русі

  • Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)

  • Українська греко-католицька церква

  • Розділ XVI. КАТОЛИЦИЗМ

  • Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ

  • Розділ XVIII. СХІДНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ

  • Ассирійська церква сходу

  • Християни Апостола Хоми

  • Вірменська Апостольська Церква

  • Коптська Церква

  • Ефіопська Церква

  • Сірійська Церква

  • Маланкарська Сірійська Церква

  • Еритрейська Церква

  • Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква

  • Білоруська Автокефальна Православна Церква

  • Македонська Православна Церква

  • Старостильні Православні Церкви

  • Східно-католицькі церкви

  • ЦЕРКВИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПАРАЛЕЛЕЙ У ПРАВОСЛАВ'Ї

  • Маронітськая Католицька Церква

  • Італо-Албанська Католицька Церква

  • ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЯ ВІД АССІРІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ СХОДУ

  • Халдейська Католицька Церква

  • Сіро-Малабарська Католицька Церква

  • Вірменська Католицька Церква

  • Коптська Католицька Церква

  • Ефіопська Католицька Церква

  • Сірійська Католицька Церква

  • Сіро-Маланкарська Католицька Церква

  • ЦЕРКВИ, ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЬ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ

  • Мелькитська Католицька Церква

  • Українська Католицька Церква

  • Русинська Католицька Церква

  • Румунська Католицька Церква

  • Грецька католицька Церква

  • Греко-католики в колишній Югославії

  • Болгарська Католицька Церква

  • Словацька Католицька Церква

  • Угорська Католицька Церква

  • Східно-католицькі громади, які не мають ієрархії

  • Розділ XIX. ІСЛАМ

  • Виникнення і поширення ісламу

  • Соціально-історичні передумови поширення ісламу в Україні

  • Україна і мусульманські країни. Їхній зв'язок

  • Кримське ханство

  • Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні

  • Коран - священна книга мусульман

  • Історія світу та людства за Кораном

  • Сучасна соціально-політична доктрина ісламу

  • Есхатологія ісламу

  • Соціальна етика ісламу

  • Віровчення ісламу

  • Ісламські обряди

  • Свята в ісламі

  • Іслам про неминучість

  • Сунітське богослів'я (калам)

  • Школи ісламського права (мазхаби)

  • Шаріат

  • Приписи і заборони ісламу

  • Мечеті і школи

  • Напрями, течії ісламу

  • Сунізм

  • Шиїзм

  • Мусульманські релігійно-політичні рухи

  • Розділ XX. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

  • Бум "нових релігій"

  • Неохристиянство

  • Релігії орієнтального напряму

  • Синтетичні релігії

  • Езотеричні об'єднання і течії

  • Неоязичництво

  • Саєнтологічні рухи

  • Розділ XXІ. СЕКУЛЯРНІ ВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Агностицизм

  • Індиферентизм

  • Нігілізм

  • Фаталізм

  • Соціалізм

  • Індивідуалізм

  • Імперіалізм

  • Релігія людства і космізм

  • Християнський соціалізм

  • Ніцшеанство

  • Нерелігійні вірування

  • СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи