Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства

Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть

Найвищого свого розвитку держава Моголів досягла за шаха Акбара (1556-1605), онука Бабура. За правління Акбара було значно розширено кордони держави Моголів приєднанням до неї Бенгалії, Орісси, Кашміру, Кандагару та інших земель. Територіально це була величезна держава, яку населяли різні народи з різним економічним, культурним рівнем розвитку та неоднорідними релігійними віруваннями. На основі цих нерівностей та релігійних суперечок між народами держави вибухали часті конфлікти. Щоб припинити їх, зокрема найбільш часті на релігійній основі, Акбар видав указ про релігійну віротерпимість, дозволив вільно співіснувати індуській та мусульманським релігіям, звільнив індуїстів від сплати релігійного податку. З метою поліпшення економічного становища шах поділив державу на 15 провінцій, на чолі яких було поставлено губернаторів - намісників шаха. Губернатор у провінції відповідав за всі питання, пов'язані з політичним і соціальним життям. За наказом Акбара по всій Індії було введено єдину систему міри землі й податку на неї залежно від її природної родючості. Це дало можливість ліквідувати різного роду придумані феодалами форми земельно-податкового стягнення із селян. Для сільської місцевості за рахунок держави споруджувалися іригаційні системи, ремонтувалися діючі. Після смерті Акбара його наступники - син шах Джахангір (1605-1627) і внук Джахан (1627-1658) прагнули продовжувати політику свого батька і діда. Зокрема, це торкалося соціально-економічних питань, які було спрямовано на стримування тиску феодалів на селян та інші трудові верстви індійського суспільства. Щодо зовнішньої політики, то вони продовжували підкорювати нові землі й народи. Зокрема, до імперії Моголів було приєднано Ахмендагар, Голконду, Біджупар, Махараштру.

Останнім визначним правителем Могольської Індії був імператор Ауренгезеб (1658-1707). Йому вдалося на деякий час сконсолідувати національні сили, особливо у боротьбі з європейськими колонізаторами, дати відсіч збройному нападові Ост-Індської компанії (1688-1689) і навіть змусити її сплатити йому контрибуцію.

Але, незважаючи на ці успіхи, усередині держави прискорено назрівали кризові явища. Причиною їх було надзвичайно швидке збагачення феодалів за рахунок посилення експлуатації селян, ремісників, розпалювання міжрелігійної ворожнечі (індуїстів і мусульман), піднесення народно-визвольної боротьби проти монгольського поневолення.

Апогеєм цієї боротьби став рух маратхів і сикхів у 60- 90-х роках XVII ст. Ця боротьба призвела до кризи імператорської влади, а після смерті імператора Ауренгезеба - до розпаду держави Великих Моголів на багато частин й утвердження в Індії влади місцевих князів.

Розпадом імперії і новими міжусобицями серед індійських князів скористалися європейські колонізатори - португальці, французи й особливо англійці (Ост-Індська компанія). Остання до початку XVIII ст. поставила під контроль практично всю Індію, перетворивши її на гігантську колонію. Визволитися від цієї залежності Індія змогла лише в середині XX ст.

Отже, у XVI-XVII ст. у країнах Азії розпочалися тією чи іншою мірою схожі з європейськими перетворення суспільних відносин, і вони поступово втягувалися (Туреччина, Індія) у загальносвітовий цивілізаційний процес.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть» автора Горбань Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (кінець XV-XVII ст.)

  • Великі географічні відкриття та їх наслідки для розвитку світової цивілізації

  • Європейське Відродження. Реформація і Контрреформація в Європі

  • Перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства

  • Російська держава у XVI-XVII століттях

  • Європейська колонізація Північної Америки. Початок формування північноамериканської нації

  • Східні цивілізації у період зародження індустріального суспільства
  • Формування нових світоглядних цінностей

  • Тема 2. Європейсько-Американська цивілізація та позаєвропейський світ У XVIII - середині XIX ст.

  • Романтизм, національне відродження та об'єднавчий рух в Європі

  • Формування та розвиток основних ідейно-політичних доктрин XIX століття: консерватизму, лібералізму, соціалізму, анархізму

  • Соціально-економічні трансформації країн Європи і США. Становлення парламентаризму

  • Позаєвропейський світ: основні тенденції суспільного розвитку

  • Тема 3. Модернізація капіталізму: новітня доба (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Парламентаризм - апогей європейської державно-правової еволюції

  • Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму

  • Англо-бурська війна 1899-1902 рр.

  • Модернізація - генератор науково-культурного прогресу на зламі XIX-XX століть

  • Тема 4. Перша світова війна (1914-1918 рр.)

  • Початок Першої світової війни. Бойові дії на фронтах 1914 р.

  • Воєнні дії 1915-1916 рр.

  • Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадської позиції

  • Кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії

  • Підсумки Першої світової війни

  • Тема 5. Міжвоєнний період світової історії: суспільно-політичні трансформації

  • Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду

  • Тенденції та моделі соціально-економічного розвитку. Культурні трансформації

  • Основні політичні ідеології міжвоєнного періоду

  • Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни

  • Тема 6. Друга світова війна (1939-1945 рр.)

  • Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції

  • Докорінний перелом у ході Другої світової війни та її завершення

  • Основні підсумки та уроки Другої світової війни

  • Тема 7. Геополітичні зміни в післявоєнному світі. Формування постіндустріальних суспільств (друга половина 40-х - 80-ті роки XX ст.)

  • Початок "холодної війни"

  • Модернізація державно-політичних систем країн Заходу в другій половиш XX століття

  • Світова система соціалізму в другій половині 40-х - наприкінці 80-х років

  • Країни "третього світу" в постколоніальну добу

  • Від відбудови до науково-технічної революції: стратегія економічного розвитку

  • Соціально-економічні наслідки НТР

  • Економічні перетворення і реформи на шляху до постіндустріальних суспільств

  • Тема 8. Світ наприкінці XX - на початку XXI ст.: нові тенденції розвитку

  • Глобалізація та її вплив на соціально-політичний та етнодержавний розвиток світу

  • Тенденції світового економічного розвитку

  • Інформатизація суспільства - визначальний фактор сучасного стану розвитку людства

  • Післямова