Розділ «5.5. Виявлення індивідуальних та групових джерел опору змінам»

o непередбачені відстрочки впровадження та інші ускладнення, що гальмують темп змін і збільшують витрати у порівнянні з запланованими;

o намагання саботувати зміни всередині організації або "втопити" їх у потоці інших першочергових справ.

o відступ.

Наслідками такого опору є:

o зміни повільно приносять очікувані результати;

o існують спроби віднести отриманий ефект від змін на рахунок раніше здійснених процедур (заходів).

Чинники, що визначають опір змінам:

o ступень невідповідності культури і структури влади майбутнім змінам;

o тривалість періоду впровадження змін;

o загроза втрати престижу і влади та інші ускладнення для вищих менеджерів;

o наслідки змін для організації;

o відданість робітників організації;

o сила культурно-політичних орієнтацій у відповідних центрах сили.

З точки зору стратегічного менеджменту, супротив (опір) є проявом ірраціональної поведінки організації, відмови визнати нові реалії, відмова мислити логічно та реалізовувати на практиці висновки логічного мислення.

Подолання опору, аби він не переріс у катастрофічні для підприємства конфлікти, вимагає від керівництва організації спеціальних заходів, пов'язаних із достатньо великими витратами. До їхнього числа належать навчання й перенавчання персоналу і створення атмосфери прихильності до інновацій через інформування та агітацію. До свідомості кожного робітника доводиться, що зміни не несуть у собі персональну загрозу, і навпаки є передумовою розвитку підприємства, гарантують кожному фаховий та кар'єрний ріст, стабільність зайнятості, підвищення статків.

З метою зниження опору інноваційні проекти бажано організаційно відокремити від поточної діяльності. Для забезпечення ефективності нововведень необхідна відповідна мотивація персоналу, який залучений до їх реалізації.

Психологічна компетентність керівників для проведення змін та подолання опору передбачає:

o знання для само оцінювання і вдосконалення особистості;

o комплекс знань і навичок для спілкування з людьми;

o педагогічна компетентність, пов'язана з реалізацією функції вихователя підлеглих;