Рис. 5.25. Ознака “перпендикулярних ліній" (І. Палієвктов)
Клінічна діагностика у постраждалих з травмою таза у гострому періоді травми у деяких випадках може становити певні складнощі. У першу чергу це стосується розривів з'єднань кісток таза, з них найскладніши – ушкодження крижово-клубових суглобів.
Серед причин таких складнощів слід особливо зазначити наступні:
• 1. Тяжкість загального стану потерпілих, які нерідко надходять у стані шоку, що ускладнює, а іноді унеможливлює виявлення скарг, обставин і механізму травми, а також клінічних симптомів, які ґрунтуються на відповідях по- страждалого (локалізація больового синдрому та ін.). Визначальну роль у таких ситуаціях відіграють дані рентгенологічного дослідження. Але навіть на стандартних рентгенограмах таза розриви тазових зчленувань без переломів кісток не завжди визначалися у перші години після травми.
• 2. Складність виявлення у деяких випадках клінічних симптомів, по-перше, через розлитий больовий синдром в ділянці таза у перші 1-2 доби після травми; по-друге, через нестачу симптоматики власне розривів з'єднань, відсутності патогномонічних ознак (симптоми Вернейля, Ларрея, Хелімського, Караліна, "ковзання" виявляються як при розривах з'єднань, так і при переломах таза); по-третє, через нашаровування симптоматики супутніх переломів кісток таза.
• 3. Діагностику ускладнює наявність множинних і поєднаних ушкоджень, які у певній кількості спостережень ускладнюють обстеження, маскуючи клінічну картину розривів з'єднань (ушкодження нижньо-поперекового відділу хребта, кульшового суглоба, внутрішньотазових органів).
Враховуючи зазначені складнощі клінічних методів діагностики, у діагностиці пошкоджень таза велике значення набувають додаткові методи обстеження, зокрема, рентгенологічне. Складність аналізу даних рентгенологічного дослідження травми таза пов'язана з тривимірною його анатомією; крім того, для лікування складних ушкоджень таза необхідне точне знання характеру та кількісних показників зсувів ушкоджених фрагментів, що пов'язано з характером і механізмом травми та порушенням тазової діафрагми.
Першим кроком у рентгендіагностиці пошкоджень кісток таза є рентгенограма у прямій проекції з включенням усього тазового кільця та обох кульшових суглобів.
Після цього виявляються місця порушення цілісності кісткової тканини та порушення співвідношень кісткових уламків у крижово-клубових і лонному зчленуваннях. Для цього застосовують проекції "входу та виходу з таза".
Рентгенограми слід робити тільки у поліпозиційних укладаннях. Це дозволяє діагностувати практично всі ушкодження таза при правильності їх виконання. Існує певна обмеженість діагностичних можливостей класичного рентгенологічного методу дослідження при тяжкості стану пацієнта, коли потрібно, не гаючи часу, без перекладань зробити ретельніше обстеження. Для цього існує сучасний метод – спіральна комп'ютерна томографія, яка дозволяє не тільки детальніше оцінити стан кісткової тканини, співвідношення у зчленуваннях кісток таза та характер зміщень, але й отримати З-D-реконструкцію ділянки таза. При діагностиці пошкоджень кульшового суглоба застосовують дослідження на магнітно-резонансному томографі (рис. 5.26,5.27).
Виявити пошкодження сечового міхура або уретри дозволяє контрастне рентген-дослідження з введенням контрасту через уретру або, що може бути важливим при поєднаних травмах (підозра на травму нирки та ін.), шляхом екскреторної урографії.
Таким чином, повноцінна діагностика з застосуванням сучасних методів дослідження дозволяє виявити локалізацію та характер ушкодження, що є підставою для розробки адекватної тактики лікування.
Рис 5.26. Спіральна комп'ютерна томографія з 3-0- реконструкцією при травмі таза
Рис 5.27. Магнітно-резонансна томографія таза при травмі кульшового суглоба
Лікування пошкоджень таза
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика пошкоджень таза“ на сторінці 2. Приємного читання.
