Переломи ліктьового відростка. Переломи ліктьового відростка належать до внутрішньосуглобових переломів, становлять 1-1,5% від усіх переломів кісток. Причиною виникнення таких переломів є вплив прямої травмуючої сили – удар при падінні на лікоть. Можливі переломи внаслідок раптового скорочення триголового м'яза плеча, так звані "відривні переломи", оскільки м'яз кріпиться безпосередньо до ліктьового відростка. Переломи ліктьового відростка переважно зі зміщенням, поділяються залежно від площини зламу на поперечні і косопоперечні; за локалізацією – на переломи верхівки, перелом тіла та багатовідламкові переломи (рис. 4.26).
Принципи діагностики та лікування. Пальпаторно визначається різка болючість у місці перелому. Контури ліктьового суглоба деформовані внаслідок зміщення ліктьового відростка, гемартроз. Активні рухи в ліктьовому суглобі значно обмежені, зокрема – розгинання. Пасивні рухи посилюють біль. Позитивний больовий симптом при осьовому навантаженні. Відзначається порушення трикутника Гюнтера.
Діагностика переломів ліктьового відростка базується в основному на клінічних ознаках і даних рентгенологічного
Рис. 4.26. Перелом ліктьового відростка: А – верхівки, Б – основи; В – багатоуламковий
дослідження. При обстеженні дітей слід пам'ятати, що ядро скостеніння ліктьового відростка з'являється на 10-12 році життя, а їх злиття – у віці 16-18 років. Тому у підлітків необхідно застосовувати порівняльну рентгенографію з протилежним ліктьовим суглобом.
Лікування. На боковій рентгенограмі оцінюють ступінь зміщення уламків, що є вирішальним у виборі методу лікування. Консервативне лікування обирають при переломах ліктьового відростка без зміщення або коли діастаз між уламками до 3 мм. При відстані між фрагментами у 5 мм слід виконати одномоментну репозицію уламків та гіпсову іммобілізацію плеча і передпліччя до основи пальців у положенні розгинання під кутом 100-120° у ліктьовому суглобі і в середньому положенні між супінацією та пронацією строком до 4-6 тижнів. Обов'язкова контрольна рентгенографія.
При наявності розходження уламків понад 0,5 см є показання до оперативного лікування – остеосинтезу уламків ліктьового виростка з обов'язковим усуненням інтерпозиції та відновленням цілості сухожилка триголового м'яза плеча.
Переломи головки і шийки променевої кістки. Такі переломи виникають внаслідок непрямої травми при падінні на випрямлену руку. В момент зіткнення сили опору діють на відхилене назовні передпліччя, і головка променевої кістки вдаряє в головчасте підвищення плечової кістки.
Переломи шийки і головки променевої кістки поділяють на групи (рис. 4.27):
Принципи діагностики та лікування. Ліктьовий суглоб збільшений в обсязі з причини гемартрозу. Пальпаторно визначають різку болючість у зовнішньому відділі суглоба при ротації передпліччя. Можлива деформація у вигляді cubitus valgus. Характер перелому і ступінь зміщення уламків визначають рентгенологічно у двох проекціях. За необхідності їх доповнюють в положенні супінації-пронації передпліччя, а також у передньо-задній проекції – при згинанні в ліктьовому суглобі.
При переломах головки і шийки променевої кістки без зміщення уламків показане консервативне лікування. Передпліччя згинають у ліктьовому суглобі під кутом 90-100° і фіксують у середньофізіологічному положенні задньою гіпсовою лонгетою від плечового суглоба до головок п'ясткових кісток. Строк іммобілізації у дорослих сягає 3-4 тижнів, а у дітей –10-14 днів.
Перелом зі зміщення є показанням до оперативного лікування. При крайових переломах головки малий уламок видаляють. Великий уламок слід ретельно репонувати і зафіксувати гвинтом чи фігурною пластиною. При скалковому переломі – фрагменти видалюються, кільцеподібну зв'язку обов'язково зберігають. Добрі результати лікування досягають ендопротезуванням головки. Після операції застосовують згаданий вище режим іммобілізації.
Рис. 4.27. Види переломів головки і шийки променевої кістки: А – переломи шийки променевої кістки без зміщення головки; Б – переломи шийки та головки променевої кістки без зміщення; В – переломи зовнішнього краю головки променевої кістки зі зміщенням; Г – переломи внутрішнього краю головки променевої кістки зі зміщенням; Д – уламкові переломи головки променевої кістки зі зміщенням
Видалення головки променевої кістки у дітей недопустиме. У реабілітаційному періоді основним завданням є профілактика контрактури. Особливу увагу надають відновленню ротаційних рухів.
Переломи кісток передпліччя. Складають 30 % усіх переломів кісток. За локалізацією переломи кісток передпліччя поділяють на:
• переломи обох кісток передпліччя;
• ізольований перелом променевої кістки або ліктьової кістки;
• переломовивихи Монтеджі або Галеацці;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вивих передпліччя“ на сторінці 2. Приємного читання.
