Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

де W – маса тіла, кг; Я – довжина тіла, см.

Результати співвідносяться з нормативними даними ВООЗ (2001), що затверджені для використання в Україні чинними стандартами надання допомоги дітям із захворюваннями ендокринної системи (табл. 10.5).

При дифузному зобі ЩЗ зазвичай збільшена рівномірно, ехогенність її нормальна або помірно знижена/підвищена. Ехоструктура однорідна, проте при тривалій хворобі можливе утворення ділянок фіброзу, зернистості, вузлові утворення.

Гормональні дослідження. Для оцінки функціональної активності ЩЗ на етапі первинної діагностики достатньо провести визначення тиреотропіну й вільного тироксину. Якщо значення ТТГ та в. Т4 відповідають нормі згідно з референтними даними лабораторії, констатується наявність еутиреозу. Незначне підвищення ТТГ (до 10 мОд/л) при збереженні нормального рівня продукції ТГ відповідає субклінічному гіпотиреозу. Маніфестний гіпотиреоз у дітей зустрічається рідко і характеризується підвищенням ТТГ понад 10,0 мОд/л при зниженні рівня в. Т4.

Із метою виключення аутоімунного характеру зоба призначають визначення титрів антитіл до тиреопероксидази (АТПО) та/або ти-

Таблиця 10.5. Нормальний об'єм щитоподібної залози в дітей (97-й перцентиль; заданими УЗД) відповідно до площі поверхні тіла (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001)

ППТ(м2)0,80,91,01,11,21,31,41,51,61,7
Дівчатка3,44,25,05,96,77,68,49,310,211,1
Хлопчики3,33,84,25,05,76,67,68,69,911,2

тру антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів. При дифузному нетоксичному зобі вони зазвичай у межах норми або незначно підвищені (не більше ніж у 2–3 рази).

Визначення йоду в сечі для діагностики зоба не проводиться.

Діагноз "дифузний нетоксичний (простий) зоб" встановлюється за наявності рівномірного збільшення в об'ємі ЩЗ при збереженні або помірному зниженні її функціональної активності та відсутності ознак аутоімунного характеру захворювання.

Диференціальна діагностика. До розвитку зоба, крім ЙД, можуть призводити й інші фактори. Так, в країнах із надмірним надходженням йоду в організм людини, наприклад в Японії та Кореї, а так само на територіях, де ИД ліквідовано шляхом прийняття законів про проведення масової йодної профілактики, загальна поширеність зоба в дитячій популяції є значно нижчою, а в його структурі домінують аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото) і дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса). До значного збільшення тиреоїдних об'ємів може призвести утворення множинних вузлів (багатовузловий зоб), травми та інфекції ЩЗ, генетичні дефекти, пухлини (доброякісні та злоякісні), однак в педіатричній практиці ці захворювання є нечастими.

Лікування будь-яких ЙДЗ починають із нормалізації надходження йоду в межах фізіологічної потреби. Сапліментація йоду призводить до зменшення об'єму ЩЗ та підвищує рівень йодурії, позитивно впливає на фізичний та психомоторний розвиток дитини (рівень доказовості В). Сапліментація йоду здійснюється у вигляді калію йодиду або калію йодату. Доза йоду має відповідати щоденній потребі організму залежно від віку та фізіологічного стану (див. вище).

Терапія зоба проводиться в амбулаторних умовах. В Україні для лікування використовують калію йодид у вигляді таблеток. При нормалізації надходження йоду в організм дитини активізується тиреоїдний синтез, гіпофіз знижує продукцію ТТГ, тим самим зменшуючи стимуляцію ЩЗ (рис. 10.2). Препарати калію йодиду приймають безперервно протягом 6 місяців. Доза залежить від віку: дітям до 6 років згідно з нині чинним протоколом слід приймати 100 мкг калію йодиду щодня; дітям віком 6–12 років–150 мкг 1 раз на день; дітям старше 12 років– 150–200 мкг 1 раз надень.

Тільки якщо ефект не досягнуто шляхом безперервного прийому препаратів калію йодиду протягом півроку (зоб не зменшився або зменшився менше ніж на 50 %), рекомендується перейти на комбіновану терапію: калію йодид 100 мкг/добу + L-тироксин, індивідуальну дозу якого підбирає ендокринолог під контролем показників ТТГ.

Критеріями ефективності терапії є нормалізація об'ємів ЩЗ і підтримка стійкого еутиреозу. При цьому оптимальним рівнем ТТГ вважається діапазон 0,4-2,0 мОд/л.

Пацієнти з зобом потребують постійного диспансерного нагляду навіть після повної нормалізації розмірів ЩЗ. Контроль розмірів щитоподібної залози проводиться 1 раз на 6 міс. При еутиреозі визначення біохімічних показників здійснюється 1 раз на рік. При явищах субклінічного або маніфестного гіпотиреозу після досягнення еутиреозу контроль показників ТТГ здійснюється кожні 6 місяців.

За відсутності лікування тривалий перебіг зоба призводить до утворення вузлів у ЩЗ, розвитку маніфестних форм гіпотиреозу, автономії щитоподібної залози, а в окремих випадках сприяє розвитку найбільш злоякісних форм тиреоїдного раку.

Застосування препаратів калію йодиду в фізіологічних дозах має високий спектр безпеки, добру переносимість і не потребує постійного лікарського контролю. Крім того, лікувальні та профілактичні

Схема лікування дифузного нетоксичного (простого) зоба

Рисунок 10.2. Схема лікування дифузного нетоксичного (простого) зоба

дози препаратів калію йодиду практично збігаються і повністю відповідають потребі в йоді в різні вікові та фізіологічні періоди, що робить їх призначення педіатрами та лікарями загальної практики не тільки допустимим, але й доцільним. Протипоказаннями до застосування препаратів калію йодиду є тільки гіпертиреоз будь-якої етіології та індивідуальна непереносимість.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)
  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями