де W – маса тіла, кг; Я – довжина тіла, см.
Результати співвідносяться з нормативними даними ВООЗ (2001), що затверджені для використання в Україні чинними стандартами надання допомоги дітям із захворюваннями ендокринної системи (табл. 10.5).
При дифузному зобі ЩЗ зазвичай збільшена рівномірно, ехогенність її нормальна або помірно знижена/підвищена. Ехоструктура однорідна, проте при тривалій хворобі можливе утворення ділянок фіброзу, зернистості, вузлові утворення.
Гормональні дослідження. Для оцінки функціональної активності ЩЗ на етапі первинної діагностики достатньо провести визначення тиреотропіну й вільного тироксину. Якщо значення ТТГ та в. Т4 відповідають нормі згідно з референтними даними лабораторії, констатується наявність еутиреозу. Незначне підвищення ТТГ (до 10 мОд/л) при збереженні нормального рівня продукції ТГ відповідає субклінічному гіпотиреозу. Маніфестний гіпотиреоз у дітей зустрічається рідко і характеризується підвищенням ТТГ понад 10,0 мОд/л при зниженні рівня в. Т4.
Із метою виключення аутоімунного характеру зоба призначають визначення титрів антитіл до тиреопероксидази (АТПО) та/або ти-
Таблиця 10.5. Нормальний об'єм щитоподібної залози в дітей (97-й перцентиль; заданими УЗД) відповідно до площі поверхні тіла (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001)
| ППТ(м2) | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | 1,7 |
| Дівчатка | 3,4 | 4,2 | 5,0 | 5,9 | 6,7 | 7,6 | 8,4 | 9,3 | 10,2 | 11,1 |
| Хлопчики | 3,3 | 3,8 | 4,2 | 5,0 | 5,7 | 6,6 | 7,6 | 8,6 | 9,9 | 11,2 |
тру антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів. При дифузному нетоксичному зобі вони зазвичай у межах норми або незначно підвищені (не більше ніж у 2–3 рази).
Визначення йоду в сечі для діагностики зоба не проводиться.
Діагноз "дифузний нетоксичний (простий) зоб" встановлюється за наявності рівномірного збільшення в об'ємі ЩЗ при збереженні або помірному зниженні її функціональної активності та відсутності ознак аутоімунного характеру захворювання.
Диференціальна діагностика. До розвитку зоба, крім ЙД, можуть призводити й інші фактори. Так, в країнах із надмірним надходженням йоду в організм людини, наприклад в Японії та Кореї, а так само на територіях, де ИД ліквідовано шляхом прийняття законів про проведення масової йодної профілактики, загальна поширеність зоба в дитячій популяції є значно нижчою, а в його структурі домінують аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото) і дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса). До значного збільшення тиреоїдних об'ємів може призвести утворення множинних вузлів (багатовузловий зоб), травми та інфекції ЩЗ, генетичні дефекти, пухлини (доброякісні та злоякісні), однак в педіатричній практиці ці захворювання є нечастими.
Лікування будь-яких ЙДЗ починають із нормалізації надходження йоду в межах фізіологічної потреби. Сапліментація йоду призводить до зменшення об'єму ЩЗ та підвищує рівень йодурії, позитивно впливає на фізичний та психомоторний розвиток дитини (рівень доказовості В). Сапліментація йоду здійснюється у вигляді калію йодиду або калію йодату. Доза йоду має відповідати щоденній потребі організму залежно від віку та фізіологічного стану (див. вище).
Терапія зоба проводиться в амбулаторних умовах. В Україні для лікування використовують калію йодид у вигляді таблеток. При нормалізації надходження йоду в організм дитини активізується тиреоїдний синтез, гіпофіз знижує продукцію ТТГ, тим самим зменшуючи стимуляцію ЩЗ (рис. 10.2). Препарати калію йодиду приймають безперервно протягом 6 місяців. Доза залежить від віку: дітям до 6 років згідно з нині чинним протоколом слід приймати 100 мкг калію йодиду щодня; дітям віком 6–12 років–150 мкг 1 раз на день; дітям старше 12 років– 150–200 мкг 1 раз надень.
Тільки якщо ефект не досягнуто шляхом безперервного прийому препаратів калію йодиду протягом півроку (зоб не зменшився або зменшився менше ніж на 50 %), рекомендується перейти на комбіновану терапію: калію йодид 100 мкг/добу + L-тироксин, індивідуальну дозу якого підбирає ендокринолог під контролем показників ТТГ.
Критеріями ефективності терапії є нормалізація об'ємів ЩЗ і підтримка стійкого еутиреозу. При цьому оптимальним рівнем ТТГ вважається діапазон 0,4-2,0 мОд/л.
Пацієнти з зобом потребують постійного диспансерного нагляду навіть після повної нормалізації розмірів ЩЗ. Контроль розмірів щитоподібної залози проводиться 1 раз на 6 міс. При еутиреозі визначення біохімічних показників здійснюється 1 раз на рік. При явищах субклінічного або маніфестного гіпотиреозу після досягнення еутиреозу контроль показників ТТГ здійснюється кожні 6 місяців.
За відсутності лікування тривалий перебіг зоба призводить до утворення вузлів у ЩЗ, розвитку маніфестних форм гіпотиреозу, автономії щитоподібної залози, а в окремих випадках сприяє розвитку найбільш злоякісних форм тиреоїдного раку.
Застосування препаратів калію йодиду в фізіологічних дозах має високий спектр безпеки, добру переносимість і не потребує постійного лікарського контролю. Крім того, лікувальні та профілактичні
Рисунок 10.2. Схема лікування дифузного нетоксичного (простого) зоба
дози препаратів калію йодиду практично збігаються і повністю відповідають потребі в йоді в різні вікові та фізіологічні періоди, що робить їх призначення педіатрами та лікарями загальної практики не тільки допустимим, але й доцільним. Протипоказаннями до застосування препаратів калію йодиду є тільки гіпертиреоз будь-якої етіології та індивідуальна непереносимість.
Гіпотиреоз при йодному дефіциті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)“ на сторінці 2. Приємного читання.
