Як критичний рівень поширеності тиреоїдної патології в популяції дітей молодшого шкільного віку обраний поріг 5 %, що дозволяє врахувати той факт, що зоб може розвинутися і в йодозабезпеченого населення внаслідок інших причин (аутоімунний тиреоїдит, вплив зобогенів та ін.). Якщо частота зоба при проведенні скринінгового дослідження перевищує 5 %, наявність проблем із йодним забезпеченням населення вважається доведеною. У регіонах зі середньотяжким ЙД і за умови впливу інших зобогенів (промислові полютанти, нераціональне харчування населення, надлишок пестицидів і гербіцидів в грунтах, хлорування води та ін.) частота зоба може перевищувати 20 %, а при тяжкому ЙД – 40 %.
Із 2007 року додатковим критерієм тяжкості ЙДЗ у популяції визнана частота гіпертиреотропінемії новонароджених – рівня ТТГ понад 5 мОд/л за даними неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз. У численних дослідженнях показано, що в регіонах з адекватним йодним забезпеченням населення, в тому числі вагітних жінок, народжується не більше 3 % таких дітей. Чим вище ступінь йодного дефіциту, тим частіїце порушується тиреоїдний
Таблиця 10.3. Критерії оцінки тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції (ВООЗ/МРКЙДЗ, 2001, 2007)
| Легкий | Помірний | Тяжкий | |
| Медіана йодурії, мкг/л | 50,0-99,0 | 20,0-49,0 | 0,0-19,0 |
| Частота зоба за даними УЗД, % | 5,0-19,9 | 20,0-29,9 | >30,0 |
| Частота транзиторного неонатального гіпотиреозу, % | 3,0-19,9 | 20,0-39,9 | >40,0 |
гормоногенез матері та плода, тим вища частота неонатальної гі- пертиреотропінемії.
Методів індивідуальної діагностики ЙД не існує. Як вже зазначалося вище, йодний дефіцит – це проблема певної географічної території, пов'язана з недостатнім умістом йоду в продуктах харчування. Діагностувати у конкретної людини можна лише сформований йододефіцитний стан, наприклад зоб, гіпотиреоз, кретинізм та ін. Доклінічні стадії розвитку цих захворювань не верифікуються. Визначення вмісту йоду в сечі в окремих індивідів неінформативне, оскільки рівень йодурії залежить від характеру харчування протягом доби, що передувала збору сечі.
Якщо в певному регіоні за результатами епідеміологічного дослідження встановлено наявність йодного дефіциту, в зоні ризику розвитку ЙДЗ знаходиться все населення, отже, кожен має потребу в проведенні профілактичних заходів.
Епідеміологія йододефіцитних захворювань. На початку 80-х років минулого століття ВООЗ уперше оприлюднила дані про частоту зоба в окремих регіонах планети: від 20 до 60 % при найбільш критичній ситуації в країнах, що розвиваються. У травні 1999 року Всесвітня асамблея охорони здоров'я наголосила, що ліквідація йододефіцитних захворювань стане таким самим тріумфом охорони здоров'я, як і перемога над натуральною віспою та поліомієлітом. 10 травня 2002 року спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН прийняла декларацію дій "Світ, сприятливий для життя дітей". Дві глави цього документа – "Сприяння здоровому способу життя" і "Забезпечення якісної освіти" зобов'язали уряди країн – членів ООН вжити невідкладні заходи щодо профілактики ЙДЗ і забезпечити вільний доступ населення до інформації про захворювання, що виникають унаслідок дефіциту йоду.
26 вересня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1418 "Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності в населення України на 2002–2005 роки", але, на жаль, основні положення цього документа так і не були втілені в життя.
Наприкінці 2007 року ВООЗ спільно з ЮНІСЕФ і МРКЙДЗ підбили підсумки перших двох десятиліть активних дій світової громадськості, спрямованих на ліквідацію йодного дефіциту. Уживання йодованої солі (ЙС) у світі зросло з 20 % на початку 90-х років минулого століття до 70 % наприкінці 2007 р. 120 країн прийняли на законодавчому рівні програми профілактики ЙД на основі універсального йодування харчової солі. 34 країни повністю ліквідували йодний дефіцит (більше 90 % населення вживають виключно ЙС). Україна займає 126-те місце за рівнем вирішення проблеми, залишивши позаду тільки Пакистан, Гамбію, Гвінею-Бісау і Гаїті. Лише 18 % українців регулярно користуються ЙС. Це найгірший показник в Європі.
Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
