Роль пропіоновокислих бактерій:
• продукують пропіонову й оцтову кислоти з домішкою мурашиної кислоти;
• синтезують пропіоніни, пригноблюючи ріст ентеробактерій, гнилісних бактерій, грибів тощо;
• стимулюють ріст біфідофлори за рахунок пропіонату та інших продуктів обміну (пірувату й форміату);
• мають антиоксидантні, антимутагенні властивості;
• є рекордсменами щодо синтезу кобаламіну;
• продукують рибофлавін, біотин, тіамін, фолієву й нікотинову кислоти, піридоксин;
• мають високу полірезистентність до антибіотиків;
• на відміну від лактобацил відзначаються антагоністичною дією щодо грибів роду Candida;
• не піддаються мутагенним ефектам під впливом жовчі, шлункового соку, лізоциму на відміну від іншої флори.
До індигенної мікрофлори належать також бактероїди, що являють собою умовно-патогенні мікроорганізми, які в разі порушення фізіологічного балансу між основними компонентами біоценозу можуть сприяти виникненню інфекційно-септичних ускладнень.
До представників факультативної нормофлори людини відносять анаероби роду Clostridium. За наявними даними, у кишечнику новонароджених клостридії з'являються вже до 6–7-ї доби життя й можуть досягати рівня 106–107 КУО/г. Надалі частота їх виділення й рівень популяції різко знижуються в дітей, які перебувають на природному вигодовуванні, однак може зростати до 10s КУО/г у кишечнику немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, причому в клостридіальній популяції в цьому випадку часто виявляються патогенні види.
Найбільш важливими компонентами факультативної мікрофлори є Escherichia coli та Enterococcus faecium. Вони становлять близько 0,01 % від загальної мікробної популяцій товстого кишечника. У нормі сприяють стимуляції імунореактивності організму за рахунок постійного антигенного подразнення системи локального імунітету. Е.соlі заселяє кишечник новонародженої дитини протягом 40 годин після народження в кількості 107–109 КУО/г фекалій і зберігається протягом життя на цьому рівні. Відзначено, що кишкова паличка створює умови для появи й колонізації облігатних анаеробів. Ешерихії виробляють мікроцини – антимікробні субстанції, забезпечуючи антагонізм проти патогенів; стимулюють антитілоутворення; сприяють гідролізу лактози; беруть участь в обміні холестерину, білірубіну, холіну, жовчних і жирних кислот; впливають на всмоктування заліза й кальцію; беруть участь у продукції вітамінів: за здатністю синтезувати вітаміни кишкова паличка перевершує всі інші бактерії кишкової мікрофлори, синтезуючи тіамін, рибофлавін, нікотинову й пантотенову кислоти, піридоксин, біотин, фолієву кислоту, ціанокобаламін і вітамін К, забезпечуючи гемостатичні процеси.
Транзиторна мікрофлора представлена умовно-патогенними ентеробактеріями родів: Citrobacter, Enterobacter, Proteus, Klebsiella та ін., бактеріями Staphylococcus, Pseudomonas, дріжджеподібними грибами роду Candida та ін. Сумарний рівень популяції цієї групи мікроорганізмів не має перевищувати 0,01 % від загальної кількості мікрофлори. У разі збільшення концентрації умовно-патогенна мікрофлора здатна реалізувати властиві їй ознаки вірулентності й стати етіологічним чинником розвитку ендогенного інфекційного процесу різної локалізації.
Бактерії нормальної кишкової флори перебувають у динамічній рівновазі між собою та організмом господаря. Нормальні кишкові бактерії не проникають у внутрішнє середовище організму завдяки існуванню бар'єрної функції слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.
Значення нормальної мікрофлори для зростаючого дитячого організму та людини взагалі дуже велике:
• біфідобактерії, лактобактерії, повноцінна кишкова паличка мають виражену антагоністичну активність щодо патогенних і умовно-патогенних бактерій, забезпечуючи цим колонізаційну резистентність шлунково-кишкового тракту;
• у процесі життєдіяльності нормальної кишкової флори утворюються молочна, оцтова, мурашина та бурштинова кислоти, що приводить до зниження pH середовища кишкового вмісту і, як результат, до гальмування розмноження гнильних і патогенних мікроорганізмів;
• індигенна мікрофлора бере участь у формуванні імунобіологічної реактивності макроорганізму, оскільки в результаті антигенної стимуляції автофлорою в організмі створюється загальний пул імуноглобулінів. Нормальна мікрофлора стимулює також синтез секреторного IgA та неспецифічних факторів захисту – глікопротеїнів, лізоциму, інтерферону, цитокінів і комплементу;
• позитивно впливає на формування слизової оболонки, інших структур кишечника та на його всмоктувальну здатність;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захворювання органів травлення“ на сторінці 2. Приємного читання.
