Захворювання органів травлення

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Роль пропіоновокислих бактерій:

• продукують пропіонову й оцтову кислоти з домішкою мурашиної кислоти;

• синтезують пропіоніни, пригноблюючи ріст ентеробактерій, гнилісних бактерій, грибів тощо;

• стимулюють ріст біфідофлори за рахунок пропіонату та інших продуктів обміну (пірувату й форміату);

• мають антиоксидантні, антимутагенні властивості;

• є рекордсменами щодо синтезу кобаламіну;

• продукують рибофлавін, біотин, тіамін, фолієву й нікотинову кислоти, піридоксин;

• мають високу полірезистентність до антибіотиків;

• на відміну від лактобацил відзначаються антагоністичною дією щодо грибів роду Candida;

• не піддаються мутагенним ефектам під впливом жовчі, шлункового соку, лізоциму на відміну від іншої флори.

До індигенної мікрофлори належать також бактероїди, що являють собою умовно-патогенні мікроорганізми, які в разі порушення фізіологічного балансу між основними компонентами біоценозу можуть сприяти виникненню інфекційно-септичних ускладнень.

До представників факультативної нормофлори людини відносять анаероби роду Clostridium. За наявними даними, у кишечнику новонароджених клостридії з'являються вже до 6–7-ї доби життя й можуть досягати рівня 106–107 КУО/г. Надалі частота їх виділення й рівень популяції різко знижуються в дітей, які перебувають на природному вигодовуванні, однак може зростати до 10s КУО/г у кишечнику немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, причому в клостридіальній популяції в цьому випадку часто виявляються патогенні види.

Найбільш важливими компонентами факультативної мікрофлори є Escherichia coli та Enterococcus faecium. Вони становлять близько 0,01 % від загальної мікробної популяцій товстого кишечника. У нормі сприяють стимуляції імунореактивності організму за рахунок постійного антигенного подразнення системи локального імунітету. Е.соlі заселяє кишечник новонародженої дитини протягом 40 годин після народження в кількості 107–109 КУО/г фекалій і зберігається протягом життя на цьому рівні. Відзначено, що кишкова паличка створює умови для появи й колонізації облігатних анаеробів. Ешерихії виробляють мікроцини – антимікробні субстанції, забезпечуючи антагонізм проти патогенів; стимулюють антитілоутворення; сприяють гідролізу лактози; беруть участь в обміні холестерину, білірубіну, холіну, жовчних і жирних кислот; впливають на всмоктування заліза й кальцію; беруть участь у продукції вітамінів: за здатністю синтезувати вітаміни кишкова паличка перевершує всі інші бактерії кишкової мікрофлори, синтезуючи тіамін, рибофлавін, нікотинову й пантотенову кислоти, піридоксин, біотин, фолієву кислоту, ціанокобаламін і вітамін К, забезпечуючи гемостатичні процеси.

Транзиторна мікрофлора представлена умовно-патогенними ентеробактеріями родів: Citrobacter, Enterobacter, Proteus, Klebsiella та ін., бактеріями Staphylococcus, Pseudomonas, дріжджеподібними грибами роду Candida та ін. Сумарний рівень популяції цієї групи мікроорганізмів не має перевищувати 0,01 % від загальної кількості мікрофлори. У разі збільшення концентрації умовно-патогенна мікрофлора здатна реалізувати властиві їй ознаки вірулентності й стати етіологічним чинником розвитку ендогенного інфекційного процесу різної локалізації.

Бактерії нормальної кишкової флори перебувають у динамічній рівновазі між собою та організмом господаря. Нормальні кишкові бактерії не проникають у внутрішнє середовище організму завдяки існуванню бар'єрної функції слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.

Значення нормальної мікрофлори для зростаючого дитячого організму та людини взагалі дуже велике:

• біфідобактерії, лактобактерії, повноцінна кишкова паличка мають виражену антагоністичну активність щодо патогенних і умовно-патогенних бактерій, забезпечуючи цим колонізаційну резистентність шлунково-кишкового тракту;

• у процесі життєдіяльності нормальної кишкової флори утворюються молочна, оцтова, мурашина та бурштинова кислоти, що приводить до зниження pH середовища кишкового вмісту і, як результат, до гальмування розмноження гнильних і патогенних мікроорганізмів;

• індигенна мікрофлора бере участь у формуванні імунобіологічної реактивності макроорганізму, оскільки в результаті антигенної стимуляції автофлорою в організмі створюється загальний пул імуноглобулінів. Нормальна мікрофлора стимулює також синтез секреторного IgA та неспецифічних факторів захисту – глікопротеїнів, лізоциму, інтерферону, цитокінів і комплементу;

• позитивно впливає на формування слизової оболонки, інших структур кишечника та на його всмоктувальну здатність;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захворювання органів травлення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення
  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями