• у дітей раннього віку спостерігається вузький просвіт дихальних шляхів;
• у немовлят має місце незрілість місцевих факторів захисту (недостатнє зігрівання повітря);
• знижене число скелетних м'язових волокон, що обмежує дихальні можливості дитини;
• сегменти відокремлені вузькими борозенками з пухкою сполучною тканиною, що зумовлює можливість сегментарних пневмоній;
• довжина та ширина окремих бронхів, кути відходження створюють неоднакові умови дренажу, тому нерідко запальні процеси виникають у певних сегментах;
• у дітей невеликий резервний об'єм вдиху, тому вони не мають змоги значно збільшувати вентиляцію легень.
У клінічній практиці використовується робоча класифікація пневмоній у дітей, що затверджена на XII з'їзді педіатрів України 14.10.2010 року (табл. 4.5).
Позалікарняні (амбулаторні) – це гострі пневмонії, що виникли в дитини у звичайних домашніх умовах, нозокоміальні – пневмонії, що розвинулися після 48 годин перебування дитини в стаціонарі за умови відсутності якої-небудь інфекції на момент надходження хворого до стаціонару або протягом 48 годин після виписки. Цей розподіл є дуже важливим для вирішення питання вибору стартової антибактеріальної терапії. Окремим видом нозокоміальної (госпітальної) пневмонії є вентиляційна пневмонія (ВАЛ), що розвивається у хворих, яким проводиться штучна вентиляція легень. Залежно від часу розвитку ВАЛ може бути ранньою (тобто виникали в перші 4 доби на ШВЛ) і пізні (більше 4 діб на ШВЛ).
Внутрішньоутробні – це пневмонії, що виявилися в перші 72 години життя дитини.
За клініко-рентгенологічною формою виділяють вогнищеву, сегментарну, лобарну (крупозну) та інтерстиціальну пневмонії.
Тяжкість клінічного перебігу пневмонії обумовлюється наявністю та ступенем прояву дихальної недостатності, а також ускладненнями. Розрізняють три ступеня ДН (табл. 4.6).
Таблиця 4.5. Класифікація гострих пневмоній у дітей (затверджена на XII з'їзді педіатрів України, 14.10.2010 р.)
| Позалікарняна (амбулаторна) · Мозокоміальна (госпітальна) Вентиляційна: · рання; пізня Аспіраційна Внутрішньо- утробна (природжена) · Пневмонія, ІДО пов'язана з наданням медичної допомоги | Вогнищева · Сегментарна · Лобарна (крупозна) · Інтерстиціальна | Однобічна (ліво- чи правобічна; вказати сегменти) чи частку) · Двобічна (вказати сегмент(и) чи частку) | Неускладнена · Ускладнена: · токсичні; кардіо- респіраторні; циркуляторні; гнійні:; легеневі (деструкція, абсцес, плеврит, пневмоторакс); позалегеневі (остеомієліт, отит, менінгіт, пієлонефрит та ін.) | І · II · III · IV · V | ДНІ · ДН II · ДН III | Гострий (до 6 тижнів) · Затяжний (6 тижнів – · 8 міс.) |
Таблиця 4.6. Клініко-лабораторна характеристика дихальної недостатності при пневмонії в дітей
| І | Задишка при звичайному фізичному навантаженні | Газовий склад змінений мало (знижене насичення крові 0, до 90 %) |
| II | Задишка при незначному фізичному навантаженні | Насичення крові 02 становить 85-70 % · Дихальний або метаболічний ацидоз |
| III | Задишка значна в стані спокою | Насичення крові 02 нижче за 70 % Декомпенсований змішаний ацидоз |
До ускладнень, що можуть виникати в динаміці захворювання, відносять: токсичні прояви (кардіореспіраторні, циркуляторні, гнійні (легеневі, у тому числі деструкція, абсцес, плеврит, піопневмоторакс, і позалегеневі: отит, остеомієліт, менінгіт, пієлонефрит та ін.)).
Важливою є оцінка тяжкості, що визначається сумою балів клінічних і лабораторно-функціональних проявів захворювання (табл. 4.7).
Таблиця 4.7. Індекс тяжкості (Pneumonia Severity Index)
| Вік: · < 6 міс. · > 6 міс. – 3 роки · 3-15 років | + 25 · + 15 · + 10 |
| Супутні захворювання | |
| Вроджена вада серця | + 30 |
| Гіпотрофія | + 10 |
| Патологія нирок | + 10 |
| Імунодефіцитний стан | + 10 |
| Порушення свідомості | +20 |
| Задишка | + 20 |
| Ціаноз | + 15 |
| Біль в грудній клітці | + 10 |
| Токсична енцефалопатія | + 30 |
| Температура тіла > 39 °С або < 36 °С | + 15 |
| Тахікардія | + 10 |
| Лейкоцитоз | + 10 |
| Лейкопенія | + 20 |
| Анемія | + 10 |
| pH < 7,35 | + 30 |
| Залишковий азот > 11 ммоль/л | + 20 |
| Гематокрит < 30 % | + 10 |
| SaO, < 90 % | + 20 |
| Кардіоваскулярні порушення | + 20 |
| Мультилобарна інфільтрація на рентгенограмі | + 15 |
| Інфекційно-токсичний шок | + 40 |
| Плевральний ексудат | + 30 |
| Деструкція | + 50 |
Таблиця 4.8. Шкала тяжкості пневмонії в дітей (Fineetalt, 1997)
| I | < 50 | 0,1 | Амбулаторно |
| II | 51-70 | 0,6 | Амбулаторно |
| III | 71-90 | 2.8 | Госпіталізація (короткочасна) |
| IV | 91-130 | 8,2 | Госпіталізація |
| V | >130 | 29,2 | Госпіталізація |
Гострий перебіг пневмонії – пневмонічні вогнища розсмоктуються в терміни до 6 тижнів. Затяжний перебіг установлюється у випадках відсутності позитивної динаміки процесу (зазвичай сегментарного) у терміни від 6 тижнів до 8 місяців.
За етіологією гострі пневмонії можуть бути: вірусні (РС-вірус, грип тощо), бактеріальні (пневмококова, стафілококова, стрептококова та ін.), вірусно-бактеріальні, грибкові, викликані внутрішньоклітинними збудниками пневмоній (мікоплазми, хламідії, легіонели), найпростішими збудниками – пневмоцистами та ін. Фахівці Європейського респіраторного товариства (2002) стверджують, що чим молодша дитина, тим ширше діапазон і спектр бактеріальних збудників пневмонії.
У новонароджених і в дітей до 1 місяця життя найчастіше основними збудниками пневмонії є Е.соїі, S.agalactiae, L.monocytogenes, S.aureus, C.trachomatis і віруси.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пневмонія“ на сторінці 3. Приємного читання.
