Змішане та штучне вигодовування

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

• злоякісні новоутворення.

При таких захворюваннях годувальниці, як вітряна віспа, кір, краснуха, епідемічний паротит, цитомегаловірусна інфекція, простий герпес, гострі кишкові й гострі респіраторно-вірусні інфекції, якщо вони перебігають без вираженої інтоксикації, годування груддю при дотриманні правил загальної гігієни не протипоказане. Наявність гепатиту В і С у жінок на цей час не є протипоказанням до грудного вигодовування, проте годування здійснюють через спеціальні силіконові накладки. При гострому гепатиті А в матері годування груддю забороняється. При маститах грудне вигодовування повинно продовжуватися. Проте воно тимчасово припиняється при виявленні в грудному молоці золотистого стафілокока або грамнегативної флори в кількості понад 1000 колонієутворюючих бактерій в 1 мл. При абсцесі молочної залози годування повинно бути зі здорової залози. Припиняють годування груддю в тих випадках, коли мати приймає такі лікарські препарати, як цитостатики в терапевтичних дозах, імуносупресивні препарати, антикоагулянти типу феніндіону, радіоізотопні контрастні речовини для лікування чи обстеження, препарати літію, більшість противірусних препаратів (крім ацикловіру, зидовудину, занамівіру, лімовудину, озельтамівіру – з обережністю), протигельмінтні препарати, а також антибіотики: макроліди (рокситроміцин, кларитромщин, мідекаміцин, спіраміцин), хіноліни, тетрацикліни, фторхінолони, глікопептиди, нітроімідазол, хлорамфенікол та котримоксазол.

Не повинні годувати дитину груддю матері, які страждають від алкогольної та наркотичної (героїн, морфін, метадон або їх похідні) залежності. Жовтяниця, пов'язана з грудним вигодовуванням, жовтяниця від материнського молока або жовтяниця Apiaca характеризується підвищенням рівня незв'язаного білірубіну й не впливає на стан дитини. Дитину з гіпербілірубінемією, зумовленою несумісністю за АВ0, доцільно годувати груддю з народження, оскільки антитіла, що містяться в молоці, руйнуються соляною кислотою та ферментами травної системи.

Жодна, навіть найсучасніша, штучна суміш не може бути повноцінною заміною материнського молока. У зв'язку з цим велика увага лікарів-педіатрів і загальної практики – сімейної медицини повинна приділятися правильному вибору замінників жіночого молока.

На сьогодні при розробці рецептури молочних сумішей ураховуються рекомендації ФАО/ВООЗ (Codex Alimentarius Commission'), Європейського наукового товариства педіатрів-гастроентерологів, гепатологів та нутриціоністів (ESPGHAN), американської FDA (Food and Drug Administration).

Адаптація молочних сумішей для вигодовування здорової грудної дитини передбачає:

• 1. Адаптацію білкового компонента сумішей (зниження вмісту білка, збагачення сироватковими білками, додавання нуклеотидів, корекція амінокислотного складу).

• 2. Адаптацію вуглеводного компонента (додавання олігосахаридів, збільшення кількості лактози відповідно до її рівня в грудному молоці).

• 3. Адаптацію жирового компонента суміші (збагачення жирами рослинного походження: поліненасиченими жирними кислотами – омега-6 та омега-3).

• 4. Адаптацію вітамінного, макро- і мікроелементного складу суміші (збагачення вітамінами, корекція мікроелементного складу з обов'язковим додаванням есенціальних мікроелементів (I, Zn, Fe, Cu, Se), оптимізацію рівня Са і Р.

Відповідно до сучасної класифікації замінників жіночого молока суміші можуть бути сухими й рідкими, прісними й кисломолочними.

Існує кілька видів адаптованих молочних сумішей:

• для дітей перших 5–6 місяців життя – "початкові" або "стартові" суміші;

• для дітей другого півріччя життя – "наступні" суміші;

• суміші "від 0 до 12 місяців" можуть застосовуватися протягом усього першого року життя дитини.

За складом замінники жіночого молока діляться на такі:

• адаптовані сироваткові суміші (початкова формула, або infant formula);

• адаптовані казеїнові замінники жіночого молока;

• частково адаптовані казеїнові суміші.

На основі численних клініко-біохімічних та клініко-фізіологічних досліджень були розроблені міжнародні стандарти, що регламентують склад замінників жіночого молока.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Змішане та штучне вигодовування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування
  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями