— Цікаво...
— Яке там цікаво?.. Страшно!.. Тішить лише те, що завтра... нині вже... все закінчиться... І мені байдуже, який буде кінець... Аби звільнитися від того агресора, що засів у мені... Все, давай, Безрукий!.. Думай!..
— Навіщо ти мені це розказав?
— Щоб знав!.. Бо... я не впевнений, що ти теж зможеш потрапити на територію собору...
Лавник підвівся, подав Безрукому руку. Липку і холодну. Бридку. Лев скривився, ледве стримався, щоб не втнути над суддею якусь капость.
— Питай. Не мучся, — дозволив Лавник.
Безрукий вирішив скористатися дозволом.
— Чому ти, Яремо, постійно потрапляєш на гачок цієї бестії? — поцікавився Лев. — Ти що, мазохіст?
— Бо я її кохаю, Безрукий!.. Ко-ха-ю! Зрозумів?..
— А ти не подумав, що можна було б її кохати без усілякої чортівні?
— А ти не подумав, що, може, чортівня — це і є кохання?.. — вищирився Лавник. А вже на порозі додав: — Усе-таки я не допетраю, Безрукий: ти тупий чи святий, га?.. — І гримнув за собою дверима.
43
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „42“ на сторінці 4. Приємного читання.