— Може, вона за мишею погналася, ви про це не подумали?.. А ви взагалі-то її годуєте?..
— Не подумала... А дійсно, на моєму одязі є кров... Я дивувалася, звідки?.. Щодо годування, то Пилип казав, що їй досить раз на тиждень...
— Який Пилип?..
— Продавець...
— Зрозуміло... Собор я завтра перевірю... На свій нюх... Якщо мого привида туди Бог впустить, — мовив Лавник. — Усе?..
— Так. Дякую. Передавайте вітання Зоряні.
— На добраніч.
Зоряна, яка лежала на Яреминому плечі, чула всю розмову.
— Думаєш, змія втекла неспроста?
— Думаю, що я зранку про це подумаю... — Лавник вимкнув мобільний, поклав на тумбу і припав до гарячих вуст коханої.
35
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мер сидить на смерті» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „34“ на сторінці 3. Приємного читання.