TextBook Вирішивши, що Есха знову соромитиме за недавню поведінку, вже зібрався вкотре вибачитись, та стара випередила:
— Твої батьки живі, Айхо!
— Що? — не одразу зрозумів я.
— Уявляєш, живі! — раділа Есха, вистрибуючи довкола багаття. — Донька жива! Так сказав Едо. Не померли від епідемії! Живі!
— Що ти говориш, Есхо? — кліпав я очима, не вірячи почутому. — Це неможливо! Адже дідусь казав…
— Не знаю, що змусило діда Радо брехати, але він говорив неправду.
— Що?!
— Пам’ятаєш, ти казав, що Радо хотів щось розповісти та не встиг. Можливо, про батьків?
— Мама, тато, живі?.. — не вірив я. — Але чому ніколи не навідувались?.. Есхо! Як же так?! — душа розривалась на шматки. — І чому дід обманював?
— Мій хлопчику, — Есха обережно поклала руку на плече, — усьому є пояснення. Не квапся робити висновки. Можливо, існували причини, чому Радо приховував правду. Можливо, й справді не встиг розповісти. Не думаю, що дідові легко жилося із цією таємницею.
Я сумно схилив голову на плече бабусі. Згадав слова Едо про те, що любов породжує Світло. Зібрався з силами і знову впустив у спустошену душу любов, яка насправді не переставала жити там. Любов до батьків, до діда, маленького радика, сифона… Есхи. В цей момент зустрівся з очима бабусі. В її душі теж жила любов. Це був перший урок у боротьбі за Світло.
Розділ 27
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26“ на сторінці 4. Приємного читання.