Розділ «31»

Агенція ведмежих послуг

Потрібну вулицю, будинок і підвал у комплексі зі спортзалом я знайшла швиденько. Переді мною постала картина олією… Далеко не худий, простіше сказати, товстенький Стас із начисто поголеною головою, в шортах і розтягнутій майці сидів на м'якому дивані, поруч із ним, як мумія, стовбичив Вован номер два, а навпроти, трішки пом'ятий, розмазуючи сльози по обличчі, на козлі сидів уже відомий мені Олександр. «І не такий уже він красень… Що в ньому жінки знаходять? Теж мені, альфонс задрипаний!»

До речі, про козла… Пам'ятаєте допотопний спортивний гімнастичний снаряд із чотирма ніжками, грубою колодою, обтягнутою чорним дерматином і двома кільцями посередині, йменований «козлом»? Я не знаю, як цей антикваріат потрапив до модного спортзалу, але саме такого «козла» часів совдепії осідлав герой-коханець, зовсім не схожий на героя.

— Вітаннячко тобі, — радісно посміхнувся Стас. — Як на мітлі прилетіла, а не по нашому місту добиралася.

— Точно, наголо роздяглася, на мітлу сіла, ще й перехожим непристойності репетувала, як Маргарита з «Майстра», — відповіла я в тон приятелеві.

— Про якого це ти майстра говориш? — насторожився Стас, — Олексія Майстра з Малої Житомирської? Так, зовсім точно помітила, його дружина Марго як нап'ється, такі концерти закочує, юрба просто збігається подивитися й послухати. Я тобі скажу: п'яна баба в сто разів гірша за будь-яких п'яних мужиків, ну, чисто відьма…

— То що тобі повідав Олександр? — зацікавлено (запевняю, з абсолютно щирим інтересом) запитала я, насилу стримуючи сміх. Стас не читав Булгакова.

— Ти хочеш почути переказ від мене, чи сповідь від першої особи? (ну, Стас і висловлюється!).

Звичайно, я воліла вислухати першу особу, тому спрямувала погляд на нього, дорогоцінного.

— Так, дурню, повторюй слово в слово і спробуй тільки збитися, — гаркнув на нього Стас.

Історія вийшла досить цікава. Втім, про це судити вам.

Незважаючи на те, що хлопець ріс у селі, його амбіції ніяк не хотіли вкладатися в становище сільського хлопця, вимагали щонайменше трикімнатної квартири в центрі столиці й автомобіля «Мерседес». А вже чого хотілося максимально, й перелічувати не варто. Тому одного разу, стоячи перед дзеркалом, Олександр вирішив, що працювати й надсаджуватися, як його батьки, не збирається, а його приємна зовнішність дає всі шанси, щоб досягти бажаного. Я б сказала, свята простота. І хлопець поїхав підкоряти велике місто. Проте, йому невимовно пощастило. На відміну від тисяч інших, таких самих наївних і амбітних хлопців і дівчат, які ночують спочатку на вокзалах або в страшних, облуплених дешевих кімнатах, він одразу ж знайшов собі житло. Тобто, все було навіть значно простіше. У потязі Олександр познайомився з хлопцем, який щиросердно запропонував трохи пожити в нього, поки не підшукає собі роботу й житло.

Але приємна зовнішність під час співбесід, як не дивно, суттєвої ролі не відіграла. Засмучений хлопець прийшов на квартиру до товариша й схопився за голову. Але ж справді, він нічого не вмів, а безкоштовний сир буває тільки в мишоловці! Отже, шанси знайти добре оплачувану роботу без освіти дорівнювали нулю. І тут вдруге його виручив новий товариш. Він саме захоплено дивився на монітор комп'ютера, розглядаючи фото дівчини.

— Чим займаєшся? — із ввічливості запитав Олександр.

— Шукаю, з ким би познайомитися, — скоромовкою відповів той.

Хлопцеві, далекому від комп'ютерів, здалася абсурдною фраза про знайомство завдяки комп'ютеру, тому він попросив пояснити, що товариш має на увазі. Той захоплено розповів, що є така чудова річ, як інтернет, де можна знайти все, чого душа забажає, головне — знати, де шукати.

— Ось, наприклад, бачиш, заходжу на сайт, тут повно різних оголошень: він шукає її, вона — його, це для лесбіянок окрема графа, — показував товариш на миготіння розділів і фотографій. — А ось розділ платних повій, до речі, буває, що й жінки шукають мужиків за окрему плату…

— А що, за це ще мужикам платять? — здивувався Олександр.

— Та ти що, з дуба впав? Звичайно, платять! Знаєш, скільки є багатих тіток у віці за сорок, готових заплатити симпатичному хлопцеві?!

— А ти можеш мені показати, як ця штука працює? — попросив він товариша, а в самого в голові дозріли вже чудова ідея та план, як заробити на життя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агенція ведмежих послуг» автора Коробко Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „31“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи