Розділ «34»

Із самого ранку моя справжня Лєна поїхала по сина.

Мені, звичайно, хотілося ще з нею побалакати, але останнім часом усі мої спроби не мали успіху.

Телефонний дзвінок знову змінив усі плани, і я почала збиратися. Такою ранньою пташкою виявився Стас, який зажадав терміново знайти Оксану й чекати на нього в кафе «Реприза» на Львівській площі.

— Сидіть і чекайте. Я твоїй подрузі влаштую сюрприз, — хитро сказав він і відімкнувся.

Коли Оксана почула, що в Стаса є добрі новини, то швиденько приїхала в обумовлене місце. Поки ми втоптали по шматку смачнючого яблучного пирога, що так і танув у роті, вона ще мовчала, але після трапези її терпіння лопнуло.

— Леро, ти пам'ятаєш випадок, коли ми зіштовхнулися в податковій? — почала Оксана здаля.

— Звичайно, а що?

— У банку я займаюся переважно іноземними клієнтами і їхніми рахунками. Іноді доводиться піднімати безліч інших документів і паперів. Коли мені потрапили на очі документи фірми «Автодім», я пригадала, що мій тато просив співробітників податкової міліції допомогти з перевіркою розрахункових рахунків цієї фірми. До речі, якщо говорити про обороти даної компанії, то впевнено можу сказати: суми, які там обертаються, такі, що фірму можна віднести до десятка найбагатших в Україні. Річ у тім, що раніше з рахунку цієї фірми на рахунок офшорної компанії, зареєстрованої на Кіпрі, перераховувались неймовірні суми за виконання інформаційно-консалтингових послуг.

— Ну то й що? Може, люди мали потребу в певній інформації? — ще не розуміла я.

— Леро, ти справді така далека від бізнесу? — здивувалася подруга.

— Можеш не сумніватися. Профан…

— Розумієш, якщо фірма платить за такі послуги божевільні суми, то це стовідсоткове приховування податків, або ж переведення грошей у готівку… Розумієш?

Я тільки похитала головою.

— Ну, зовсім доступно пояснюю. У фірми безліч грошей на рахунку, але просто зняти їх засновник або директор не можуть. Тоді вони нібито платять іншій фірмі за «фарбування хмар» наприклад, а ті, маючи зв'язки й можливості, повертають ці гроші, але готівкою, забираючи собі при цьому десять відсотків від перерахованої суми. Це якщо грошей у фірми не дуже багато. А якщо йдеться про суми з багатьма нулями, то розумні люди діють інакше. Вони відкривають офшорну компанію далеко за кордоном, там же в них є рахунок на пред'явника, або якщо це кілька людей, то на пред’явників, і перелічують туди грошики ніби теж за збирання інформації в Китаї про те, який велосипед кращий: з рамою чи без… Ну, дуже замовників цікавить це питання! Сама розумієш: усе це цілковита маячня, і всі такі послуги фіксуються тільки на папері, реально ніхто їх не надає. Потім, за необхідності, розумна людина їде за кордон і знімає перераховані грошики з рахунку. Втім, якщо є зв'язки, то навіть і за «бугор» летіти не треба, справу можна залагодити й тут. У всій цій історії страждає тільки держава…

— Стривай-но, я правильно тебе зрозуміла? Директор фірми «Автодім» відкрив свою компанію на Кіпрі та переплавляє туди свої гроші, нібито за щось. Насправді ж цих грошей ніхто, крім нього, отримати не може й він не витрачає на сплату податків у скарбницю нашої держави енних сум?

— Ну, ось бачиш! Ти все правильно зрозуміла! А тепер, якщо конкретніше, то скажу тобі, що директором фірми «Автодім» був Заболотний Владислав Сергійович. Тобі це прізвище щось говорить? — уважно глянула на мене Оксана.

Звичайно, я все второпала. І ще зрозуміла, чому вона так зацікавилася цими документами. Якщо на початку це ім’я та прізвище їй нічого не говорили, то потім виявилося, що це її коханий, і вже, напевно, Оксана землю перерила, щоб з'ясувати все про цю фірму та її справжні доходи. І, тим паче, продумала всі варіанти того, як допомогти коханому, якщо раптом виявиться, що він шахрай. Ох, уже мені ця сліпа жіноча любов!

— Але, як ти знаєш, він для всіх загинув, — тим часом подруга вела далі. Ну, це ж треба, вона, здається, вже й не сумнівається, що він живий і здоровий! — За його життя гроші за неіснуючі послуги переказувалися регулярно, раз на місяць, на рахунок однієї й тієї самої компанії. Коли його не стало, склалося враження, що «Автодім» займався лише постійним сплачуванням на рахунки тієї закордонної компанії. Сплачував доти, поки не став банкрутом. Тобто, про що це говорить?

— Оксано, ну звідки я знаю? У математиці й економіці в мене знань вистачає тільки на те, щоб рахувати гроші…