Розділ «31»

Як кажуть, без коментарів. Йому сказати було нічого.

Стало настільки огидно, що з'явилося величезне бажання послати цю сволоту куди подалі й ніколи з ним більше не зустрічатися. Але де впевненість, що й зараз він розповів, усе, що знав? Я подивилася на Стаса, той на мене… З одного погляду ми одне одного зрозуміли.

— Так, посидиш у мене вдома з Вованом кілька днів. Якщо не збрехав, відпущу, а якщо… У ментуру особисто відведу, зрозумів, педику? — знову «наїхав» на хлопця Стас.

— Я не педик! — образився той, але відразу вмовк, як риба, бо одна з гантелей рвучко піднялася вгору.

— Виходить, їм розкажеш, якщо нам не все розповів. Я особисто попрошу деяких осіб, щоб цей процес проконтролювали, коли будеш у слідчому ізоляторі, — потім повернувся до мене й ображено мовив: — Я що, чужий на цьому святі життя? Ну, ще дещо розумію, але до чого тут якась Ланка-Лєнка і якого біса Олексій їй цього хмиря в коханці підсував? Навіщо їй Лєнку або Ланку — чорт ногу зломить — уколами труїти? І взагалі, про що ви з ним розмовляли, ти можеш мені пояснити?

Я це могла, але не хотілося витрачати дорогоцінний час на пояснення, тим паче, що не всі питання поставила й не всі відповіді отримала… Тому я відмахнулась від Стаса, мовляв, пізніше, а потім знову переключилася на об'єкт моїх дум, який так довго шукала.

— До речі, Петришин, — зупинила я його на виході ще одним запитанням, — а що ти в Ліліній палаті робив?

Хлопець застиг, потім глянув мені у вічі й здивовано запитав:

— А хто це?

— Це подруга Олексія Никифоровича… Покійна… — з притиском промовила я.

— Були грішки, але навіть за бабки нікого не вбиватиму. Тож мокрої справи на мене не вішай, — злостиво озвався він.

Що ж, тут я неспроможна. Може, після розмови з Федею хлопець стане балакучішим? Бо ж не зізнався в своєму відношенні до загибелі дівчини, як і в тому, що підсипав мені отруту. Звичайно, хто ж добровільно признається в убивстві, нехай і не того, кого хотів знищити? Він розповів тільки те, що було квіточками, а ягідки сховав подалі, й невідомо, чи зможе хтось витягти з нього зізнання.

— Скажи-но, друже, — я підійшла до хлопця впритул (на відповідь не сподівалася, але запитати хотілось), — а ти часом нічого не знаєш про зникнення хлопчика Артема? Він жив разом із цією Ланою, чи як там її?

Він подивився на мене напівбожевільними очима. Знає! Точно, щось знає! Якщо не скаже, таки роздряпаю гадові пику!

Хлопець розтулив рота й тут-таки знову стулив. Боїться. Але раптом підстрибнув і присів з диким криком, тримаючись за свій зад.

— Погляньте, які ми ніжні, — сказав Стас. — Лише по задниці ногою пройшовся. Це місце особливо й не болить. Чого звалився? Вставай, виродку!

Охкаючи, Олександр устав і спробував відійти від Стаса.

— Тільки не треба фізичної сили. Я біль дуже важко переношу, — пролепетів він. — Я розкажу… І… Все, все розкажу тільки не треба бити, будь ласка…

Взагалі, це була ідея Лєни. Одного разу вона поділилася з Олександром цікавим планом: як можна заробити величезну суму. І обіцяла за умови успіху виділити добрячий шматок, якщо він їй допоможе.

— Останнім часом, — сповідувався далі Олександр, — у неї була слабенька надія на те, що вдасться вийти заміж за Олексія, та й у засобах він її обмежував. І Лєна вирішила забезпечити собі безбідну старість і звалити за кордон, запевняючи, що тут уже ловити їй нічого. Вона точно знала, що Олексій має в банку рахунок із величезною сумою, і ці гроші не давали їй спокою. Лєна довго ламала собі голову, як змусити його зняти гроші з рахунку, і її план видався мені на той час божевільно сміливим. Спочатку я пробував переконати її, але… Це було неможливо, тим паче, запропонована сума тішила… Лєна вирішила нібито «викрасти» Артема. Звичайно, насправді хлопчик тимчасово був у мене, а потім після отримання грошей я привіз би його знову до Лєни. Вона почала готувати Олексія до цього моменту. Знаю, що не раз повідомляла чоловікові про дивні дзвінки й погрози з вимогою грошей, мовляв, якщо грошей не дадуть, то хлопчика викрадуть. Брехала вона чудово… — розливався солов'єм Петришин, очевидно згадавши, що щиросерде зізнання, полегшує покарання.