Розділ «18»

— Леро, Леро, — покликала мене Соня, яка щойно повернулася з побачення й зовсім не переймалася, що на годиннику було пів на третю ночі.

— Мені треба поговорити… Лерочко, ну ти що, спиш уже? — мало не зі слізьми в голосі мовила Соня.

Довелося змусити себе розплющити очі. Справді, хіба кому спиться в такий час?

— Уже не сплю. Що там у тебе? Чергові пристрасті? Він покинув тебе, й тепер твоє життя розбите? І жалкуєш ти не про нього, коханого, а про його блакитний «Кадилак», — куснула я.

— Ні, все навпаки. Я заміж виходжу, — відповіла янгольським голоском Соня, яка, здавалося, навіть не помічала моїх підколювань. Ось що роблять із людьми почуття, або кількість очікуваних грошей, котрі, на думку декого, дощем падають на голову після заміжжя.

Я прокинулася остаточно.

— Оце новина. І ти нарешті готова сказати, хто він? Чи спочатку повідомиш, яка в нього вілла?

— Тобі б усе жартувати. Ми завтра заяву в РАГС подаємо. Потім я поїду в Молодогвардійськ збирати речі, повернуся і відразу ж переїжджаю до нього.

— Куди? Які в нього апартаменти, двоповерхові, чи ще вищі?

— Та перестань ти! Ми в гуртожитку будемо жити.

— Що?! Мені не почулося? Ти виходиш заміж за людину, яка живе в гуртожитку? Ти?! А домогосподарка й куховарка там у нього є? А джакузі посеред кімнати, мабуть, стоїть? — знову вкусила я. — І хто ж цей суб'єкт, який так вразив тебе? (Тут мені згадались і міркування Соні про справжню любов, і її кулінарні старання).

— Тільки ти підготуйся, добре?

— Соню, я ж не твоя мама, щоб готуватися. Мені насправді байдуже, з ким ти будеш жити. Аби людина хороша.

— Це Федя…

— Який Федя? Можна детальніше? Я що, його знаю?

— Ну, пам'ятаєш, ми в міліцію ходили… Я тебе ще на вулиці чекала…

Уже за десять хвилин по тому, як я пішла, Соні набридло чекати й вона навіть пожалкувала, що подалася зі мною. Ще промучилася хвилин із двадцять і вирішила подзвонити мені й повідомити, що йде додому. Але не встигла. З міліції вибіг чоловік, сів на лаву поруч із Сонею та нервово закурив. Руки в нього тремтіли.

Соня подумала, що чоловік потрапив у лапи до міліціонерів і тепер дуже через це хвилюється. Спробувала його заспокоїти.

Так вони розговорилися та познайомились. Виявилося, що хлопця звати Федею і він працює оперуповноваженим. Подрузі він дуже сподобався, і вони за цей час навіть устигли домовитися про зустріч. Бесіда могла ще продовжуватися, але тут вийшла я, і Федя чомусь зник.