Розділ «29»

— А що трапилось? — Оксана вирвала з моїх рук довідку про ДТП і уважно почала вчитуватися в сухі, точні рядки.

— Чорт! Чорт! Чорт! Що це означає!? Що це може бути, врешті-решт?!

— Я впевнена! Це той самий чоловік, — схопивши ксерокопію іншого документа, вона почала тицяти в фотографію, — Леро, я не збожеволіла, саме з ним я познайомилася, провела чудовий вечір і летіла в одному літаку! Це якась містика!!!

— Це не містика, Оксано. Це одне з двох: або ти летіла з іншим чоловіком, якого звати не Заболотним Владиславом, або цей Владислав живий, і замість нього в автомобільній аварії загинув хтось інший.

— Але хіба… Але ж так не буває?! — дивувалась Оксана. Іскорки надії зблиснули в її очах.

— Я не знаю, Ксеню, я не знаю! Але з упевненість можу тобі сказати, що в мене є знайомий, котрий дуже був близький із Владом, і, до речі, як виявилося, про Заболотного я чула не тільки від тебе.

— То чого ми чекаємо? Поїхали до твого знайомого! Негайно! — зажадала Оксана.

— Я не думаю, що він далеко звідси від'їхав, зараз його наберу.

Передзвонивши Стасу, як могла, дуже невиразно розповіла про те, що ми знайшли, співставляючи факти. І товариш не змусив себе чекати.

Тепер ми троє мовчки сиділи за столом.

— Це він, — виніс свій вердикт Стас. — Документи його, жодних сумнівів.

— Стасе, скажи, коли він розбився, як упізнали тіло? — поцікавилась я.

— Та ніяк, там не було чого впізнавати. Машина вщент, тіло… — він подивився на Оксану, яка зайшлася від ридань, і не став повідомляти, який вигляд мало тіло загиблого. — Його по печатці на пальці впізнали й по «Тойоті» — на той час такі тільки дві в місті були. Бабла вона коштувала неміряно.

— Але чому не провели експертизу?

— Та тому, що ніхто не сумнівався, розумієш? Влад ніколи й нікого за кермо своєї машини не пускав. Ніколи!

— Тоді, може, він сам підлаштував свою смерть? А якщо він якось дізнався, що дружина хотіла його смерті й збиралася позбутися його?

— Валеріє! — Стас суворо глянув на мене. — Ти знала про це й мовчала? І це після того, як я розповідав тобі все, що тебе цікавило? Ах, ти плюгавка!!! — Стас задихався від злості.

— Стасику, любий, — скорчила я наївну й безневинну пичку. — Ну, вибач, я збиралася тобі розповісти, чесно, збиралася, але пізніше… Ти заспокойся, давай краще подумаємо, як Влада знайти. Адже, як я розумію, загрози для його життя більше немає.

— Тобто, як немає? — насторожився Стас.

— Ти ж сам казав, що Лєна збожеволіла, а значить…