Вона томно поглядала на Олексія, підморгувала йому, намагалася вразити своїм інтелектом і робила купу дурниць, які збоку здавалися досить кумедними. Але, мабуть, босові вони подобалися, тому що він активно приділяв Соні увагу. Я ж, аби не заважати прелюдії, пішла в інший кінець танцзалу й скромно собі танцювала. Що? Я сказала скромно? Взагалі-то, як на мене, так воно й було, але вже за п'ять хвилин навколо зібралися глядачі, а потім якийсь хлопець витяг мене на невеличку сцену. Я згадала молодість і розійшлася. Не бачила нікого й не чула нічого, крім музики. Я махала ногами, руками, виробляла немислимі па, навіть піднялася на спеціально встановлену тичку та спустилася по ній униз головою…
Нарешті вибралася потанцювати! І тут хтось боляче смикнув мене за руку й потяг убік… Мені довелося зістрибнути з міні-сцени й поплентатися за Сонею під схвальні вигуки та оплески.
Впритул на мене дивилася розлючена подруга.
— Ти зовсім знахабніла!!! Я ж тобі ясно сказала: не заважай працювати! Що ти витворяєш?!
— А що сталося? — нічого не розуміючи, запитала я, безневинно кліпаючи.
— Ти мені всі карти поплутала. Якого дідька ти тут увагу привертаєш?! Він так на тебе задивився, що я вже вдіяти нічого не можу. Танцюристка хрінова! Сядь і сиди! Тепер усе доведеться починати спочатку. Оце так ти переймаєшся щастям найкращої подруги?!
Ми підійшли до столика, де сидів Олексій Никифорович.
— Ти молодець, не сподівався. Чому танцюристкою не стала? — захоплювався він.
— А я нею ніколи й не була, — віджартувалась я, побачивши спопеляючий погляд Соні, яка відразу почала відвертати від мене увагу.
— Може, поїдемо додому? Чогось я трохи стомилася, та й у Валерії очі злипаються…
— Взагалі, не…
— Злипаються, я сказала, — прошипіла Соня.
Ми під'їхали до мого дому, розпрощалися з босом, і я рушила до дверей. Соні раптом у туфлю щось потрапило. Неіснуючий камінчик, якого вона витягала ще дуже довго. Так довго, що я вже встигла помитися й лягти в ліжко.
Повернулася подруга ще більше розлючена. Від моїх розпитувань тільки відмахнулась.
— Складний випадок. Там роботи — непочатий край.
12
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агенція ведмежих послуг» автора Коробко Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11“ на сторінці 5. Приємного читання.