Розділ без назви (48)

— Я теж.

Відтоді наші стосунки поліпшилися і слідство пі­шло веселіше. Мені навіть здавалося, що ми з ка­пітаном Столєшніковим вступили у потаємну змову. Одного разу він сказав, що зміг би мені на­крутити «п’ятнадцятку», якби я не воював у сотні «Холодно­ярці». А так, хоч круть, хоч верть, п’ять років збройного спротиву совіцькій владі множаться лише на п’ять. Я сказав, що не бачу особливої різниці між цими термінами. Мав-бо надію втекти з тюрми значно раніше.

Столєшніков уважно подивився на мене з-під ­білих брів, і я зрозумів, кого він мені нагадує. ­Авжеж, білого ведмедя.