Розділ «12.3. Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ»

5. Кредити НБУ— спосіб регулювання міжбанківських розрахунків і забезпечення безперебійності платіжної системи.

Кредитна діяльність НБУ грає важливу роль в діяльності банківської системи в цілому. Взагалі існує тенденція зростання цієї діяльності у міру зростання ВВП. яке викликає необхідність збільшення резервів (ліквідності). Але комерційні банки використовують кредити НБУ і з метою протистояння тенденції масового вилучення вкладниками своїх коштів з банку, а також для організації доступу банку на міжбанківський ринок кредитів. Може також у комерційного банку виникнути проблема миттєвої ліквідності. І вона також багато в чому вирішується шляхом отримання кредитів НБУ.

НБУ використовує різні способи кредитування:

І .Отримання банками облікового або ломбардного кредиту. Обліковий кредит банки отримують як правило під заставу комерційних векселів (в порядку їх редисконтування). Ломбардний кредит банки отримують під заставу цінних паперів, передусім державних, які обертаються на організованому ринку.

2. Використовується також спосіб купівлі цінних паперів у комерційних банків на умовах угоди РЕПО. Основний спосіб рефінансування нині пов'язаний з отриманням ломбардних кредитів, хоча у центробанків різних країн склалися свої історичні способи рефінансування.

Аж до кінця 1993 р. НБУ розподіляв кредити за завданням уряду в основному серед колишніх державних банків. З 1994 р. стала проводитися гнучкіша політика рефінансування, що передбачає створення рівних прав доступу до кредитів НБУ, - кредитні аукціони. З 1996 р.. коли ринок цінних паперів вже досить розвинувся, НБУ став практикувати видачу ломбардних кредитів під заставу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). А 1997 р. НБУ запропонував новий спосіб рефінансування на основі угод РЕПО. Таким чином, механізм рефінансування постійно удосконалюється. Проте для його подальшого вдосконалення важливо змінити цілі рефінансійної політики, перейти від фінансування ліквідності до фінансування ресурсної бази комерційних банків з урахуванням попиту на середньо - і довгострокове фінансування потреб реального сектору економіки. Річ у тому, що емітуючи гроші в обіг шляхом проведення операцій з ОВДП. НБУ по суті кредитує уряд з метою вирішення його бюджетних проблем, тобто йде шляхом емісійного фінансування дефіциту бюджету.

НБУ виступає також як орган банківського регулювання і нагляду.

Можна стверджувати, що як індикатором економічного розвитку країни є стан банківської системи, так само і стан банківської системи залежить від того, як НБУ виконує функцію банківського регулювання і нагляду. Банківське регулювання і нагляд - особливий вид відомчого контролю, система моніторингу і активних впорядкованих дій, здійснюваних НБУ з метою забезпечення виконання банками і фінансово-кредитними установами законодавства і обов'язкових нормативів. До основних завдань банківського регулювання і нагляду належать:

1) забезпечення стабільності і надійності банківської системи:

2) зміцнення довіри до банківської системи;

3) захист інтересів вкладників і інших кредиторів від ризику втрати коштів внаслідок неефективного управління банками, необережної поведінки або шахрайства;

1) створення і підтримка в банківській сфері конкурентного середовища як найважливішої умови забезпечення пріоритетності інтересів клієнта в діяльності банку;

2) забезпечення відкритості, прозорості політики в діяльності банківської сфери в цілому і кожного банку окремо;

3) підтримка необхідного рівня професіоналізму і стандартів діяльності банків, впровадження організаційних і технологічних нововведень на користь споживачів банківських послуг.

Функції регулювання і нагляду визначаються національним законодавством, спираються на рекомендації міжнародних організацій, зокрема Базельського комітету банківського нагляду, який висунув 25 принципів банківського нагляду.

Служба нагляду існує як в центральному апараті НБУ, так і в його територіальних управліннях. Зокрема, в центральному апараті НБУ вона представлена:

1) Комісією з питань нагляду і регулювання банківської діяльності;

2) Департаментом пруденційного нагляду;

3) Управлінням реєстрації і ліцензування банків;

4) Управлінням нагляду за діяльністю великих банків;