Розділ «12.3. Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ»

Але якщо порівняти оборот готівково-грошової маси в країнах розвиненої ринкової економіки і в Україні, то різниця буде істотною. Так. якщо в останніх питома вага готівки в загальній грошовій масі складає 5-10%, то в Україні більше 40%. При цьому великий вплив на стан грошового обігу зробила криза неплатежів, при якій багато підприємств просто ухилялися від безготівкових розрахунків через банківську систему. У напрямі, що спотворює грошовий обіг, діяв також чинник зростання заборгованості по зарплаті і хронічна відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємств і організацій.

Тому НБУ, регулюючи емісію, враховує ці чинники, створює нормативну базу для послідовного обмеження сфери готівково-грошового обороту, але не шляхом штучного зменшення готівки в обігу і створення умов, коли гроші стають "рідкістю". Як емісійний центр. НБУ мас повноваження по організації і регулюванню готівки на території України, а це означає, що НБУ прогнозує грошовий обіг, встановлює правила випуску в обіг, збереження, перевезення, інкасації і вилучення готівки із обігу, визначає порядок ведення касових операцій для суб'єктів господарювання.

НБУ, як емісійний центр, почав свою діяльність випуском українського карбованця в 1992 p.. коли Україна вийшла з рублевої зони СРСР. В 1996 р. після завершення грошової реформи НБУ став здійснювати емісію національної валюти — гривні і копійок. Для виготовлення грошей використовується Банкнотно-монетний двір і фабрика банкнотного паперу. НБУ розробляє дизайн грошових знаків, номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Поліграфічна база для грошової емісії в Україні одна з найкращих у світі.

Будучи банком банків. НБУ уповноважений проводити державну реєстрацію банків і кредитних установ в спеціальній книзі реєстрації банків, валютних бірж і інших фінансово-кредитних установ. Крім того, НБУ ліцензує проведення банківських операцій, тобто видає (чи відкликає) право проводити ті або інші операції. Цим самим НБУ встановлює для банківської системи і кредитних установ єдині правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації і коштів. Але цим функція НБУ як банку банків не вичерпується.

НБУ забезпечує касове, розрахункове і кредитне обслуговування комерційних банків. Володіючи монопольним правом на забезпечення платіжного обігу готівкою, комерційні банки зберігають частину своїх резервів в безготівковій формі на рахунках в НБУ. Якщо виникає потреба в підкріпленні каси готівкою, вони звергаються в НБУ, який дає їм готівку в обмін на їх безготівкові резерви. Якщо у комерційного банку виникає надлишок готівки, він здає її в НБУ для зарахування на їх рахунки. Операції по касовому обслуговуванню не міняють загальної величини грошової бази, але удосконалюють її структуру, особливо у напрямі зміни частки готівки.

Як розрахунковий центр держави, НБУ визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками і кредитними установами. В принципі участь центробанку в розрахунковому обслуговуванні може бути різною. Існує централізована і децентралізована система розрахунків. При першій міжбанківські розрахунки відбуваються по рахунках комерційних банків, відкритих в НБУ. Друга припускає розрахунки через кореспондентські рахунки, відкриті банками один у одного, або через приватні розрахунково-клірингові центри з проведенням залишкових розрахунків (сальдо міжбанківських вимог і зобов'язань) через НБУ. Проте незалежно від характеру і структури платіжної системи, НБУ в її організації грає ключову роль. Ця роль зводиться по-перше, до розробки нормативних документів, які регламентують порядок функціонування платіжної системи; по-друге, організації і проведенні міжбанківських розрахунків; по-третє, наданні допомоги комерційним банкам в отриманні над-коротких кредитів daylight overdrafts (денних) і overnights (нічних) для завершення міжбанківських розрахунків: по-четверте, в ліцензуванні спеціальних видів діяльності у сфері міжбанківських розрахунків (наприклад, проведенні міжбанківського клірингу); по-п'яте, в проведенні остаточних розрахунків по операціях між учасниками розрахунково-клірингових центрів.

Як банк банків, НБУ має особливий статус, виступаючи в ролі посередника в міжбанківських розрахунках. Основна його мета тут полягає в:

- мінімізації банківських ризиків;

- оптимізації резервів банків і якщо необхідно, то їх концентрації:

- гарантії безпеки системи розрахунків;

- отриманні точної інформації про рух грошових коштів і стан банківських рахунків:

- нагляді за діяльністю кожного окремого банку;

- застосуванні превентивних заходів по стабілізації фінансового стану банків;

- взаємодії грошових розрахунків з обігом цінних паперів тощо

НБУ користується підтримкою держави і створює потужну платіжну систему на основі телекомунікацій і впровадження системи термінових переказів великих сум в режимі реального часу RTGS - (Real - Time Gross Settlement). Системи класу RTGS зараз пов'язані в трансєвропейську автоматичну систему термінових переказів великих сум в реальному часі — TARGET, призначену для здійснення операцій між ЄЦБ, національними центральними банками країн - учасниць Європейського Союзу і комерційними банками Європи. Крім того, з червня 1993 р. НБУ впровадив Центральну розрахункову палату. Центр міждержавних розрахунків і Національну платіжну раду, що дало можливість з 3 січня 1994 р. впровадити систему електронних платежів по усій території України (СЕП). СЕП постійно удосконалюється, зокрема у напрямі вступу мультивалютного режиму, створення інтерфейсу СЕП з іншими міжнародними платіжними системами (SWIFT), створення механізму "шлюзових" банків СЕП. що дозволяє підключати до неї банки країн-СНГ з власною платіжною системою для прозорого пересування платежів, а також уніфікації, стандартизації платіжної інформації тощо.

НБУ здійснює також кредитне обслуговування комерційних банків. І тут треба враховувати наступне:

1. Кредити НБУ — інструмент впливу на грошовий обіг (зростання кредитів нарощує грошову базу, веде до збільшення пропозиції грошей і навпаки);

2. Кредитна діяльність НБУ впливає на рівень ринкових процентних ставок;

3. НБУ - кредитор останньої інстанції і дає комерційним банкам короткостроковий кредит для підтримки їх ліквідності;

4. Як кредитор НБУ сприяє створенню банківської безпеки, призначення якої долати ризики і падіння довіри до банківської системи: