Розділ «ТЕМА 11. КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ: МЕЖІ, ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ»

Банківський кредит

Банківський кредит є основним видом кредиту; адекватним ринковій економіці. Кредитування банками суб'єктів господарювання і громадян є найважливішою функцією банків, як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит —це в той же час - і інструмент стимулювання ділової активності товаровиробників.

Банківський кредит - вид кредиту, при якому грошові кошти надаються в позику банками. Головною ланкою, що надає позики, є комерційні банки (які мають ліцензію НБУ). Вони і покупець, і продавець тимчасово вільних грошових коштів. Фінансовою основою банківського кредиту є позиковий банківський капітал. Він набагато менше обмежений в напрямі, термінах, об'ємах кредитних договорів в порівнянні з раніше розглянутим комерційним кредитом. У банківському кредиті кредитор - банк, а позичальник - юридичні і фізичні особи. У колишньому СРСР встановлювалася планова сума банківського кредиту (головне тут був план!) для твердо визначених підприємств і організацій і по конкретних об'єктах кредитування. Не можна було перевищувати ліміти кредитування. Це жорстко каралося, вважалося порушенням планової дисципліни. При переході до ринкової економіки змінюється механізм кредитування. Центробанк вже не доводить "ліміти кредитування" своїм конторам і відділам: кількісне обмеження банківського кредиту не допускається, за винятком застосування його в якості дефляційного важелю. Канула в минуле "галузева значущість" позичальника, для подолання черги на отримання кредиту (оборонка чи швейна фабрика — це рівнозначно); нині реалізуються єдині уніфіковані підходи, незалежно від їх галузевої або іншої специфіки, форми власності, відомчого підпорядкування.

Джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових і поточних рахунках, залучені на депозитні рахунки кошти юридичних і фізичних осіб, міжбанківські кредити і кошти, отримані від випуску цінних паперів. Банк здійснює кредитні операції тільки у межах своїх кредитних ресурсів. Величина їх визначається нормами резервування НБУ. НБУ також ліцензує (надає права) на проведення активних операцій комерційним банкам за певними правилами.

Банківський кредит носить комерційний характер (не плутати з комерційним кредитом?). Мета банківського кредиту - отримати максимальний прибуток. Це, звичайно, може пошкодити самій суті банківського кредиту: банки можуть припинити заради прибутку кредитувати населення; припинити видавати довготермінові кредити; можуть вводити кредитні ресурси під торгівельний бізнес, термін яких 1-2 місяці тощо. При переході до банківського кредитування змінюється об'єктно-суб'єктний механізм організації банківського кредитування. Здійснюється перехід від пооб'єктного до прямого кредитування госпсуб'єктів. Головного значення тут набуває вже не вибір об'єкта, а оцінка суб'єкта кредитного договору. Кожен банк ставить своїм завданням забезпечити високу якість власного кредитного портфеля (сукупності кредитів на певну дату; він характеризує величину капіталу, вкладеного банком в кредит операції, тобто він включає балансову вартість усіх кредитів, в т.ч. прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення).

Дані по кредитному портфелю щомісячно подаються в регіональні управління НБУ за наступними параметрами:

- міжбанківський ринок - кредити і фінансовий лізинг, отримані банками; кредити і фінансовий лізинг, отримані від банків:

- небанківський ринок - кредити, надані органом держуправління: кредити, надані за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів кредити, надані по овердрафту і по операціях РЕПО; кредити, надані по врахованих векселях; кредити, надані по факторингових операціях: кредити надані по внутрішніх торговельних операціях; кредити надані по експортно-імпортних операціях; інші кредити, надані в поточну діяльність: кредити, надані в інвестиційну діяльність; отриманий фінансовий лізинг; кредити, отримані фізичними особами.

Як бачимо. НБУ отримує детальну інформацію про кредитну діяльність комерційних банків.

Слід виділяти види банківського кредиту. їх багато, тому завжди постає питання про критерії класифікації видів банківського кредиту. Види банківського кредиту класифікуються за такими ознаками:

- по термінах користування кредити бувають короткострокові (до І року), середньострокові (зо 3 років) і довгострокові (більше 3 років);

- по забезпеченості: забезпечені запорукою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи): забезпечені іншими формами (поручительство, свідоцтво страхової організації): незабезпеченими (бланкові кредити):

- по мірі ризику: стандартні і кредити з підвищеним ризиком:

- по методах надання: кредити, що видаються в разовому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (тобто із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою). У світовій практиці виділяються також схеми отримання позик: кредитна лінія - договір з позичальником видавати кредити протягом певного часу і до заздалегідь визначеного ліміту кредитування: револьверний кредит - позика, яка надається банком клієнтові у межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частково і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту; контокорентний кредит видається клієнтам, які мають в банку поточний рахунок; овердрафт (overdraft - перевищення кредиту) - специфічний різновид контокорент його кредиту, або сума, в межах якої банк кредитує власника поточного рахунку;

- по методах погашення банківські кредити бувають: такі, що погашаються одноразово; в розстрочку: достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника); з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду;

- за формою організації банківський кредит буває: двостороннім (комерційний банк - позичальник); консорціумний; "дзеркальний"; паралельний (багатосторонній).

Міжбанківський кредит

На особливу увагу заслуговують міжбанківські кредити. Вони дають можливості одному банку поповнювати кредитні ресурси за рахунок інших банків. Ринок міжбанківських кредитів — складова частина ринку кредитних ресурсів. Видача міжбанківських кредитів супроводжується відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Застосовуються наступні різновиди кредиту: овердрафт по коррахунках (на відповідному рахунку враховуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня; овернайт (overnight) — кредити, видані іншим банкам на термін не більш як один операційний день і використовувані для завершення розрахунків поточного дня; на ринку міжбанківських кредитів використовуються також банківські векселі і депозитні сертифікати. Вексель буде розглянутий нижче, а депозитні сертифікати — це письмові свідчення банку про депонування грошових коштів, яке фіксує право вкладника на отримання депозиту.

У кредитних стосунках НБУ з комерційними банками застосовуються т.з. ломбардні кредити - кредити, отримані від НБУ під забезпечення цінних паперів (облігації внутрішньої державної позики — ОВДП). При цьому сума кредиту залежить від вартості державних цінних паперів і термінів їх погашення. Такий кредит видається за процентною ставкою, встановленою Правлінням НБУ залежно від ситуації на національному грошово-кредитному ринку.

НБУ проводить політику рефінансування комерційних банків, тобто отримання комерційними банками позик від НБУ з метою видачі кредитів своїм клієнтам. Головна мета рефінансування - забезпечити відповідну ліквідність діяльності комерційних банків. Проводячи кредитні аукціони, видаючи ломбардні кредити, НБУ з метою рефінансування системи комерційних банків, проводить також операції РЕПО- укладає угоди з продаж)' державних цінних паперів із зобов'язанням їх зворотного викупу. Проведення такої політики сприяє зміцненню ліквідності комерційних банків, розвитку міжбанківських стосунків.