Розділ «Тривожні ознаки»

— Цікаво знати, у разі, якщо нам доведеться тікати, чи піде вона з нами чи ні? Один раз вона відмовилася. Пам’ятаєте, там, на гребені, коли ми дивилися на море?

— Ну, це було спочатку. А тепер вона, мабуть, піде за Ординим на край світу.

Повернення Горохова змусило припинити розмову. Горюнов і Костяков вийшли за двері, подивитися, як іде будівництво.

Виявилося, що остов уже поставлено, і жінки почали обкладати його дерном, який частково набирали з руїн, частково нарізали свіжий. До ночі рід, очевидно, вже міг улаштуватися на новосілля.

Надвечір повернулися чотири жінки, які набрали повні кошики дикої малини й чорниці.

Потім прийшов і Ордин із Аннуїр, у якої ягід було мало, а очі заплакані. Побачивши її жалюгідний збір, решта захихикала й почала розпитувати, що ж вона робила в лісі.

— Я її сварив за те, що вона сварилася з Аннуен! — заявив Ордин.

Аннуїр здивовано підвела на нього очі й почервоніла, наскільки це було можливо при її смаглявій шкірі. Аннуен, певно, була потішена й у землянці запанував мир.

Коли всі жінки в сутінках пішли доїти оленів, Ордин хотів було почати розмову про події дня, але Горюнов устиг шепнути йому, щоб він поки що втримався, показавши очима на Горохова, який сидів на своїй постелі.