Розділ «Свято вибору жінок»

— Як же це буде по-їхньому?

— Анну-еннен і Анну-нгірек, — відповів Горохов. Й обидві Анну закивали головою на знак згоди.

— Але це дуже довго, чи не можна скоротити? Я буду звати її Аннуен, — Ордин показав на першу, яка кивнула головою, — й Аннуїр, — він узяв другу за руку, і та також висловила згоду.

— Ви можете звати їх просто перша й друга, вони зрозуміють, — зауважив Горюнов.

— Навіщо ж, Анну — красиве ім’я, а нгірек іншого разу й не вимовиш, не запнувшись.

Горохов переклав ці слова, і жінки були потішені тим, що Ордин вважав їхнє ім’я красивим. Вони чутливо прислухалися до російських слів, і видно було, що вони вже дещо розуміли, а про інше здогадувалися. «За тиждень-другий при постійному спілкуванні взаєморозуміння буде досягнуто», — так подумав кожний із росіян.

Наговорившись, почали розподіляти спальні місця: навіс проти входу, ширший, ніж бічні, було поділено поздовжньою низькою перегородкою із вбитих у землю кілків на дві частини — тут помістилися всі чоловіки; навіси ліворуч і праворуч завісили шкурами та віддали жінкам. Кріт і Білуха, які перекочували з господарями, вляглися біля входу. Жінки підкинули дров у вогонь, і всі розійшлися по своїх місцях.

У землянці запанувала тиша.