— Але як вона могла проникнути в це порівняно мале озеро?
— Це доводить, що озера Землі Санникова раніше були більшими й мали вільніше сполучення з морем. Тоді нерпи й забралися сюди; може, вся ця земля являла морську затоку й мала солону воду, а потім відокремилася, і затока, перетворена на озеро, поступово опріснилася, тож нерпи поволі, може, протягом цілих поколінь пристосовувалися до прісної води.
Повернувшись до чайника, що вже кипів, мандрівники невдовзі були свідками повторного виверження пари в центрі озера. Від попереднього виверження минуло сорок хвилин.
Після чаю, огинаючи озеро біля самого берега, мандрівники переконалися в правдивості слів Горохова.
В одному місці вони побачили висунуту з води голову невеликого тюленя, який дивився на людей своїми оксамитовими круглими очима. Але собаки, упізнавши добре знайомого їм звіра, що був ласою здобиччю, кинулися з гучним гавканням до берега, і тюлень, зневажливо пирхнувши, сховався.
— Ваша правда, Микито, це, звичайно, нерпа! — підтвердив Костяков.
Перші ознаки людини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Земля Санникова» автора Обручев В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пузирящі озера“ на сторінці 5. Приємного читання.