TextBook «Що думаєш про Фері?»
«Думаю, він хороша людина.»
Напевно, вони жили разом, в одній кімнаті й по черзі користувалися електричною плитою.
«Вибач, але я не можу підняти тебе.»
«Чому?»
«Мені треба посрати.»
Він вийшов з ліфта й пішов геть.
Я стояв і чекав на нього. Саме так зазвичай все і відбувалось. Можна бути керівником чи сміттярем, можна бути акробатом чи грабіжником банків, дантистом чи збирачем фруктів, або тим, або тим. Завжди хочеться виконувати роботу добре. Спочатку ти керуєш, а потім чекаєш якогось придурка. Я все стояв біля свого возика і чекав поки ліфтер посере.
Раптом до мене дійшло чому багатії, золоті хлопчики й дівчатка зажди сміються. Просто вони це знають.
Альбінос повернувся.
«Чудово. Почуваюсь легшим на тридцять фунтів.»
«Добре. Ми можемо їхати?»
Він зачинив двері й ми поїхали в торговий зал. Він відчинив двері.
«Удачі,» кинув альбінос.
Я поштовхав сій возик уздовж проходу, шукаючи відділ жіночої білизни і його керівника міс Мідоуз.
Міс Мідоуз чекала. Вона була струнка й виглядала просто класно. Вона була схожа на модель. Її руки були схрещені. Наближаючись, я помітив її очі. Вони були смарагдово-зелені, у них відчувалася глибина, знання. Я повинен був знати когось такого. Так очі, такий клас. Я зупинився перед прилавком.
«Добридень, міс Мідоуз,» посміхнувся я.
«Де тебе, в дідька, носило?» запитала вона.
«Я дещо затримався.»
«Ти розумієш, що мене чекають клієнти? Ти розумієш, що я намагаюсь провадити тут успішну торгівлю?»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46“ на сторінці 6. Приємного читання.