Розділ «17»

Сендвіч із шинкою

З усіх сусідських хлопців Френк був найкращим. Ми подружилися, почали ходити всюди разом, нам не треба було більше нікого. Френка вигнали зі свого гурту, тож він почав  товаришувати зі мною. Він був не таким як Девід, що ходив зі мною додому зі школи. У Френка було набагато більше переваг, ніж у Девіда. Я навіть приєднався до католицької церкви лише тому, що Френк ходив туди. Батькам подобалосч те, що я ходив до церкви. Недільні меси були нудними. І нам треба було ходитит на уроки Катехізису. Нам треба було вивчати книгу Катехізису. Вона складалася з нудних запитань і вдповідей.

Одного дня ми сиділи у мене на ганку і я читав Катехізис уголос Френку. Я саме читав  рядок, “У Бога є тілесні очі й він бачить усе.”

“Тілесні очі?”

“Так.”

“Такі?” запитав він.

Він стиснув руки в кулаки й приклав їх до очей.

“У нього замість очей пляшки від молока,” сказав Френк, прикладаючи кулаки до очей і повернаючись до мене. Потім він почав сміятися. Я також зареготав. Ми довго сміялися. Потім Френк перестав.

“Думаєш, Він нас чув?”

“Думаю так. Якщо Він усе бачить, то певно й усе чує.”

“Мені страшно,” сказав Френк. “Він може нас убити. Як думаєш, Він нас уб'є?”

“Не знаю.”

“Давай краще сядемо й почекаємо. Не рухайся. Сиди тихо.”

Ми сіли на сходи й чекали. Ми сиділи доволі довго.

“Мабуть Він не збирається робити це зараз,” сказав я.

“Він чекає Свого часу,” сказав Френк.

Ми почекали ще годинку, а потім пішли до Френка. Він саме збирав модель літака і мені хотілось поглянути на неї...

Якось ми вирішили сходити а своє перше сповідання. Ми пішли до церкви. Ми знали одного з проповідників, головного. Одного разу ми зустріли його біля кіоску з морозивом і він заговорив до нас. Ми навіть одного разу були в нього вдома. Він жив по сусідству з церквою разом зі своєю старою. Під час візиту, ми задавали йому різні питання стосовно Бога. Типу, якого Він зросту? І чи Він просто сидить у кріслі цілий день?  А він приймає ванну, як усі решта? Священник ніколи не давав прямих відповідей на наші запитання, проте, він все-одно був хорошим хлопцем, у нього була гарна посмішка.

Ми підходили до церкви, думаючи про сповідь, про те, якою вона має бути. Дорогою до нас пристав бродячий пес. Він був дуже худий і голодний. Ми зупинилися й погладили його, почухали спину.

“Шкода, що собаки не можуть потрапити до раю,” сказав Френк.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „17“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Чарльз Буковскі Сендвіч із шинкою

  • 1

  • 2

  • 3

  • 4

  • 5

  • 6

  • 7

  • 8

  • 9

  • 10

  • 11

  • 12

  • 13

  • 14

  • 15

  • 16

  • 17
  • 18

  • 19

  • 20

  • 21

  • 22

  • 23

  • 24

  • 25

  • 26

  • 27

  • 28

  • 29

  • 30

  • 31

  • 32

  • 33

  • 34

  • 35

  • 36

  • 37

  • 38

  • 39

  • 40

  • 41

  • 42

  • 43

  • 44

  • 45

  • 46

  • 47

  • 48

  • 49

  • 50

  • 51

  • 52

  • 53

  • 54

  • 55

  • 56

  • 57

  • 58

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи