Розділ «39»

Сендвіч із шинкою

Якось у неділю Джимі вмовив мене піти з ним на пляж. Він хотів поплавати. Я ж не хотів, щоб мене бачили у плавках, тому що вся моя спина була вкрита фурункулами і шрамами. Правда, не зважаючи на це, у мене було хороше тіло. Але ніхто б його не помітив. У мене був сильний грудак і міцні ноги, та на них ніхто б і не глянув.

У мене не було грошей, я нудьгував, ще й хлопців не було надворі. Врешті-решт я вирішив, що пляж належить усім. І я також мав на нього право. Мої шрами й прищі не були протизаконними.

Тож ми сіли на свої велики й поїхали. До пляжу було п’ятнадцять миль. Та мені було начхати. У мене були сильні ноги.

Я проїхав з Джимі до самого Калвер Сіті[16]. Потім я поступово почав прискорюватись. Джимі намагався встигати за мною. Він почав задихатися. Я дістав сигарету, запалив і простягнув йому пачку  «Хочеш, Джиме?»

«Ні… дякую…»

«Це ще веселіше, аніж стріляти горобців з пневмата,» сказав я. «Треба буде якось повторити!»

Я наліг на педалі. У мене було ще багато сил.

«Це того варте,» сказав я. «Це навіть краще за дрочку!»

«Агов, пригальмуй трохи!»

Я озирнувся на нього. «Нема нічого кращого за велопрогулянку з хорошим другом. Наздоганяй, друже!»

Я розігнався і помчав далі. Вітер дув прямо в обличчя. Я почувався добре.

«Зажди! ЗАЖДИ, ЧОРТ ЗАБИРАЙ!» верещав Джимі.

Я засміявся і ще дужче розпалився. Скоро Джим відставав уже на півкварталу, квартал, два квартали. Мені було добре як ніколи, я відчував неймовірну силу. Я почувався чудесно. Сонце всюди розкидало свою жовтизну, а я прорізав її, ніби шалений ніж на колесах. Мій батько був жебраком на вулицях Індії, та попри те, всі жінки світу любили мене…

Я мчав на повній швидкості, аж до світлофора. Я прошмигнув між рядами машин. Тепер навіть вони були позаду. Правда, не надовго. Зі мною порівнялася зелена машина-купе з хлопцем та його дівчиною всередині.

«Агов, малий!»

«Що?» я поглянув на нього. Це був здоровань двадцяти з лишком років з волохатимим руками й татуюванням.

«Куди ти преш, твою наліво?» запитав він.

Він випендрювався перед дівкою. Вона була справжньою красунею, вітер роздував її довге біляве волосся.

«Пішов ти, хлопче!» сказав я.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „39“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Чарльз Буковскі Сендвіч із шинкою

  • 1

  • 2

  • 3

  • 4

  • 5

  • 6

  • 7

  • 8

  • 9

  • 10

  • 11

  • 12

  • 13

  • 14

  • 15

  • 16

  • 17

  • 18

  • 19

  • 20

  • 21

  • 22

  • 23

  • 24

  • 25

  • 26

  • 27

  • 28

  • 29

  • 30

  • 31

  • 32

  • 33

  • 34

  • 35

  • 36

  • 37

  • 38

  • 39
  • 40

  • 41

  • 42

  • 43

  • 44

  • 45

  • 46

  • 47

  • 48

  • 49

  • 50

  • 51

  • 52

  • 53

  • 54

  • 55

  • 56

  • 57

  • 58

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи