Розділ «19»

У п'ятому класі справи йшли дещо краще. Учні здавалися менш ворожими, крім того я добряче підріс. Мене все ще не брали до шкільної команди, проте й стали більше боятися. Девід зі своєю скрипкою зник. Його родина переїхала. Я ходив додому сам. Часто мене переслідував один чи двоє хлопців, найгіршим із яких був Хуан, проте далі справа не заходила. Хуан курив сигарети. Він слідував за мною покурючи цигарку і з ним щоразу був інший посіпака. Він ніколи не ходив сам. Це мене дещо насторожувало. Я хотів, щоб вони це припинили. Хоча, з іншого боку, мені було байдуже. Хуан мені не подобався. Мені взагалі ніхто не подобався в тій школі. Думаю, вони це знали. Певно, саме тому мене й не любили. Мені не подобалось як вони ходили, їхній вигляд чи говір, хоча також мені не подобались і власні мати з батьком. Мені все ще здавалося, що навколо мене пустий білий простір. Я все ще відчував легку нудоту. Хуан був темношкірим і носив мідний ланцюжок замість поясу. Дівчата боялися його, так само, як і хлопці. Він та один з його посіпак слідували за мною додому майже щодня. Я заходив у будинок, а вони залишались надворі. Хуан курив сигарету з агресивним виглядом, а його друг стояв поруч. Я спостерігав за ними крізь портьєру. Потім вони йшли геть.

Місіс Фретаг була нашою вчителькою англійської. На першому уроці вона запитала як нас усіх звуть.

“Я хочу познайомитися з усіма,” сказала вона.

Вона усміхнулась.

“Думаю, у кожного з вас є батько. Було б цікаво дізнатися чим заробляють на життя ваші батьки. Почнемо з першої парти й підемо далі по черзі. Отож, Мері, ким працює твій тато?”

“Він садівник.”

“О, як чудово! Так, тепер наступний... Ендрю, а що робить твій тато?”

Це було жахливо. Всі батьки у нас на вулиці втратили роботу. І мій батько також втратив свою. Батько Джина сидів на ганку цілими днями. У всіх батьки були безробітними, окрім Чакового — він працював на м'ясокомбінаті. Він водив червону машину з логотипом компанії на боку.

“Мій батько пожежник,” сказав наступний.

“Ух ти, як цікаво,” мовила місіс Фретаг. “Наступний.”

“Мій батько адвокат.”

“Так, далі.”

“Мій батько... поліцейський...”

А що казати мені? Мабуть, лише батьки з нашої вулиці були безробітними. Я чув про крах фондової біржі. Це означало, що сталося щось погане. Напевно, фондова біржа обвалилася тільки на нашій вулиці.

“Номер вісімнадцять.”

“Мій батько кіноактор...”

“Дев'ятнадцять...”

“Мій тато скрипаль...”

“Двадцять...”