TextBook День вручення дипломів. Ми одягли мантії для «Урочистих подій». Гадаю, шо за три роки ми чогось-таки навчилися. Ми навчилися грамотно писати і, до того ж, добряче підросли. Я все ще був незайманим. «Агов, Генрі, ти вже когось завалив?» «Ні,» відповідав я.
Джимі Хетчер сидів біля мене. Директор штовхав промову, очевидно вирішивши востаннє проїхатись нам по вухам. «Америка – це країна великих Можливостей і кожна людина, в котрої є бажання, обов’язково досягне успіху…»
«Стане посудомийником,» сказав я.
«Собачником,» кинув Джимі.
«Злодієм,» сказав я.
«Сміттярем,» сказав Джимі.
«Санітаром у дурці,» сказав я.
«Америка – країна хоробрих, вона була заснована мужніми людьми… Наше суспільство найсправедливіше у світі.»
«Так багато слів ні про що,» сказав Джимі.
«…справедливе суспільство, і ті, хто шукає свою мрію аж ген за райдугою, знайдуть…»
«Смердючу купу гівна з опаришами,» підсумував я.
«…і без жодних сумнівів можу вас запевнити, що випуск 1939 року, коли минуло вже майже десять років від початку жахливої національної Депресії, цей випуск є більш зрілим, відважним, талановитим і люблячим, ніж будь-який з тих, котрі я мав честь спостерігати!»
Матері, батьки та решта родичів шалено зааплодували; їх підтримали деякі учні.
«Випуск 1939 року, я пишаюся вашим майбутнім, я впевнений у вашому майбутному. А зараз я відпускаю вас у велику подорож!»
Більшість із випускників збиралися у U.S.C., щоб прожити не працюючи ще хоча б чотири роки.
«А разом з вами відсилаю й свої молитви і благословіння!»
Відмінники навчання отримали свої атестати в першу чергу. Вони вийшли. Викликали Ейба Мортенсона. Він отримав свій диплом. Я зааплодував.
«Цікаво, де він закінчить?» запитав Джимі.
«Бухгалтером на фабриці автозапчастин. Десь у Каліфорнії, неподалік Гардени.»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „45“ на сторінці 1. Приємного читання.