Потім повернувся Джим-серцеїд. Він став наді мною. Він також посміхався.
«Вони пішли,» сказав він.
Я поглянув туди, де сиділи ті дівчата, щоб пересвідчитись.
«Куди вони пішли?» спитав я.
«Кого їбе? Я взяв номери у двох найкращих.»
«Найкращих для чого?»
«Для того, аби трахнути, придурок!»
Я підвівся.
«Я зараз дам тобі, козел!»
Його обличчя виглядало гарно, обвіяне морським вітром. Я вже бачив, як валю його, а він падає на пісок, задираючи свої білі ноги.
Джим відвійшов.
«Заспокойся, Хенку. Послухай, забирай їхні номери собі!»
«Не треба. Я ж не такий мудак, як ти!»
«ОК, ОК, ми ж друзі, чи ти забув?»
Ми пішли з пляжу до місця за чиїмось будинком, де він заховав наші велосипеди. Ми обидва знали, чиїм був той день і надирання чийогось заду нічого б не змінило, хоча до цього й ішло. На шляху додому я вже не випендрювався так, як до цього. Я хотів чогось більшого. Певно, я хотів ту блондинку, що їхала в зеленій тачці, а її волосся розвівав вітер.
40
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сендвіч із шинкою» автора Чарльз Буковскі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „39“ на сторінці 5. Приємного читання.