Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА І МІЖГАЛУЗЕВІ ВИРОБНИЧІ КОМПЛЕКСИ

По-перше, це стосується їх просторової локалізації. Як правило, всі приміські АПК сформувалися в зонах впливу міст, на територіях, розміри і конфігурація яких залежать від масштабів міста і природно-економічних умов.

По-друге, специфічною рисою спеціалізації приміського АПК виступає виробництво певного набору малотранспортабельних видів продукції - овочів, ранньої картоплі, незбираного молока, свіжого м'яса, яєць, квітів. Конкретний склад цього набору може змінюватися від місця до місця, де певні корективи вносить фактор рівня сформованості АПК.

По-третє, важливою ознакою приміських АПК є підвищений рівень індустріалізації та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У складі АПК функціонують, як правило, високоінтенсивні типи господарств, що спеціалізуються на овочівництві закритого і відкритого ґрунту, молочному скотарстві, картоплярстві, птахівництві тощо.

По-четверте, переробні стадії АПК не поглиблені, тобто здебільшого йде підготовка товару і доведення його до споживача у свіжому вигляді.

По-п'яте, поглиблена агропромислова інтеграція представлена такими формами співпраці, як прямі довгострокові договірні зв'язки, господарське оформлення агропромислових об'єднань, агрофірм і т. ін.

Отже, структуру агропромислового виробництва приміського АПК можна представити на рівні основних продуктових підкомплексів рослинницької і тваринницької орієнтації. Перші спеціалізуються на вирощуванні картоплі, овочів, плодів та ягід. Проте в них промислова переробка овочевої продукції зводиться до мінімуму: основне завдання - забезпечити населення міста продукцією у свіжому вигляді. Тваринницькі підкомплекси спрямовані на виробництво молока й молокопродуктів, яєць, яловичини, свинини і м'яса птиці.

У наші часи завдяки швидкому розвитку масових комунікацій структура приміського АПК зазнає істотних змін. Постачання деяких продуктів харчування в місто із більш віддалених вузькоспеціалізованих регіонів держави (а подекуди й з інших країн світу) стає більш дешевим та економічно вигідним, ніж їх вирощення на приміських територіях, що характеризуються відносно високими показниками вартості земель і трудових ресурсів, високим рівень екологічного забруднення території.