Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА І МІЖГАЛУЗЕВІ ВИРОБНИЧІ КОМПЛЕКСИ

Під технічні культури у 2010 р. було відведено 7,3 млн га, що на 11,5 % більше проти попередніх років, у тому числі під олійні культури - 6,7 млн га (на 9,2 % більше), під цукрові буряки - 0,5 млн га (у 1,6 раза більше), під картоплю та овоче-баштанні культури - 2,0 млн га (на 0,8 % більше), під кормові культури - 2,6 млн га (на 2,2 % менше).

У сільськогосподарських підприємствах переважну частку посівів займали зернові (59,4 %) та технічні культури (32,9 %), тоді як у господарствах населення під зерновими знаходилось 47,9 % посівів, під картоплею та овоче-баштанними - 23,5 %, під кормовими культурами - 15,4 %.

У 2010 р. виробництвом зернових і зернобобових культур займалося 38,2 тис аграрних підприємств, соняшнику - 20,0 тис, цукрового буряку - 2,0 тис, сої - 5,9 тис, ріпаку озимого - 4,6 тис підприємств. Цими господарствами вироблено 29,8 млн т зернових та зернобобових культур, у середньому по 27,6 ц з 1 га, 5,6 млн т соняшнику (по 15,4 ц з 1 га), 12,7 млн т цукрового буряку (по 281,5 цз 1 га), 1,6 млн т сої (по 16,2 ц з 1 га), 1,3 млн т ріпаку озимого (по 17,5 ц з 1 га). Слід зазначити, що продуктивність великотоварних підприємств значно вища, ніж у середньому за трьома підприємствами. Так, 1,3 тис. виробників зернових і зернобобових культур з обсягом виробництва понад 5,0 тис. т кожний отримали з кожного гектара на 9,8 ц збіжжя більше, ніж у середньому за аграрними підприємствами.

У загальному обсязі валової продукції за 2010 р. частка продукції тваринництва становила 41,9 % (у 2009 р. - 39,7 %). Порівняно з попередніми роками обсяг виробництва продукції тваринництва збільшився на 4,5 %, у тому числі в аграрних підприємствах - на 8,8 %, у господарствах населення - на 1,3 %. Частка останніх у загальному обсязі тваринницької продукції скоротилась на 1,8 відсоткових пункти і сягала 55,6 %.

У структурі загального виробництва продукції тваринництва частка вирощування худоби і птиці становила 55,6 %, молока - 28,2%, яєць-12,2%.

Протягом 2010 р. зберігалась негативна тенденція до скорочення поголів'я великої рогатої худоби в господарствах усіх категорій. На 1 січня 2011 р. у країні нараховувалось 4494,4 тис голів великої рогатої худоби, що на 332,3 тис голів, або 6,9 %, менше порівняно з початком 2010 р., у тому числі на сільгосппідприємствах - 1526,4 тис. голів (на 100,7 тис. голів, або 6,2 %, менше), у господарствах населення - 2968,0 тис. голів (на 231,6 тис. голів, або 7,2 %, менше). Поголів'я корів на аграрних підприємствах (589,1 тис. голів) зменшилось на 2,6 %, у господарствах населення (2042,1 тис. голів) - на 4,2 %.

Водночас у 2010 р. спостерігалось зростання поголів'я свиней (на 5,1%; становило 7960,4 тис. голів), у тому числі на аграрних підприємствах - на 9,6 % (3625,2 тис. голів), у господарствах населення - на 1,6 % (4335,2 тис голів). Зросло також загальне поголів'я птиці всіх видів - на 6,5 % (або 12,4 млн голів), у тому числі на сільськогосподарських підприємствах - на 10,2 % (або 10,2 млн голів), у господарствах населення - на 2,4 % (на 2,2 млн голів).

У 2010 р. обсяг вирощування худоби та птиці (в живій вазі) перевищив рівень попередніх років на 5,4 %, у тому числі на сільськогосподарських підприємствах - на 8,7 %, господарствах населення - на 1,6 %.

У сільськогосподарських підприємствах обсяг вирощування худоби та птиці порівняно з даними попередніх років (при тому, що середньодобові прирости свиней залишились на рівні попереднього року, а великої рогатої худоби зменшились на 1,7 % і становили відповідно 375 г та 461 г) перевищено за рахунок нарощування поголів'я свиней та птиці всіх видів (відповідно на 9,6 та 10,2%).

При цьому слід наголосити, що тваринництво аграрних підприємств характеризувалося інтенсивністю господарювання: загальні обсяги вирощування худоби та птиці перевищували обсяги реалізації тварин на забій (загалом за 2010 р. цей показник сягав 107,0 % проти 107,8 % у 2009 p.).

У результаті скорочення поголів'я корів у всіх категоріях господарств та зменшення продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах виробництво молока у 2010 р. скоротилось на 3,1 % і сягало 11,2 млн т. Господарства населення зменшили виробництво молока на 3,6 %, а сільськогосподарські підприємства - на 0,9 %. Середньорічний надій молока від однієї корови, що була в наявності на початок року, у всіх категоріях господарств склав 4010 кг (на 39 кг, або 1 %, менше, ніж у 2009 p.), у тому числі на сільськогосподарських підприємствах - 3660 кг (на 233 кг, або 6 %, менше), у господарствах населення - 4110 кг (на 20 кг, або 0,5 %, більше).

У 2010 р. порівняно з обсягами попередніх років виробництво яєць у всіх категоріях господарств збільшилось на 7,2 % і становило 17,1 млрд шт., у тому числі на сільськогосподарських підприємствах - на 10,7 % (10,3 млрд шт.), господарствах населення - на 2,3 % (6,8 млрд шт.). Нарощування обсягів виробництва яєць головним чином зумовлено збільшенням (на 16,3 %) поголів'я курок-несучок за незначного зростання їх продуктивності (з 280 яєць у 2009 р. до 281 яйця) у сільськогосподарських підприємствах.

Результати діяльності аграрного сектору, а саме наявність необхідної сировинної бази, мають значний вплив на розвиток підприємств з виробництва харчових продуктів та напоїв. За підсумками 2010 р. цими підприємствами збільшено виробництво продукції проти попереднього року на 4,5 %. Приріст продукції спостерігався у виробництві цукру (49,5 %), олії та жирів (7,5), напоїв (4,8), м'ясній (6,8) та кондитерській промисловості (4,0 %). Водночас зменшились обсяги виробництва продукції у борошномельно-круп'яній промисловості (на 6,4 %), переробленні та консервуванні овочів та фруктів (на 5,6), молочній промисловості (на 1,7 %).

Рівень розвитку АПК України, співвідношення його ланок потребують подальшого вдосконалення на основі зміни пріоритетів - розвитку, інвестиційної політики та організаційних основ господарювання. Особливо слабо розвинуті галузі четвертої ланки АПК, які доставляють сільськогосподарську продукцію до споживача. У зв'язку з цим необхідне технічне переоснащення сільського господарства, вдосконалення системи переробки і реалізації продукції, використання універсальної техніки, застосування передових технологій.

Так, у 2010 р. до аграрного комплексу України надійшло лише 12,2 млрд грн інвестицій в основний капітал. При чому обсяги інвестицій щороку зменшуються. Частка інвестицій в АПК становить лише 7,1 % від загальнодержавного обсягу інвестицій в основний капітал. Станом на 1 січня 2011 р. до АПК України надійшло 833,7 млн дол. США прямих іноземних інвестицій (наростаючим підсумком з початку інвестування), що становить 1,9 % загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.

Агропромислові комплекси характеризуються певними формами їх територіального зосередження, тобто мають територіальну структуру, що залежить від рівня територіальної концентрації агропромислового процесу, ступеня розвитку виробничо-технологічних і організаційних зв'язків між її елементами, характеру організації й управління, місцезнаходження і величини переробних підприємств. Під територіальною структурою АПК розуміють сукупність взаємопов'язаних територіальних частин (утворень, елементів) або його територіальну будову. Вона визначається сукупністю територіальних відношень між різними об'єктами (відношення територіальної спільності, взаємного розташування і доступності).

При виділенні елементів територіальної структури АПК враховуються виробничо-технологічні зв'язки підприємств, що переробляють сільськогосподарську сировину, тобто переробні підприємства розглядаються як територіальні інтегратори агропромислових зв'язків, як функціональна першооснова АПК. На основі цього підходу можна виділити такі найпоширеніші елементи територіальної структури АПК:

1) агропромислове підприємство, що об'єднує в одному населеному пункті промислову переробку одного або кількох видів сільськогосподарської сировини, виробленої окремим або кількома типами сільськогосподарських підприємств прилягаючої сировинної зони. Якщо в сільськогосподарському підприємстві є завод або цех з переробки одного, профільного для певного господарства виду продукції, то таке агропромислове підприємство називають агропромисловим пунктом, а коли декілька видів продукції - агропромисловим центром;

2) агропромисловий кущ, що характеризується компактним розміщенням агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами на невеликій території, сировинні зони переробних підприємств цих агропромислових центрів, здебільшого спільні;

3) агропромисловий вузол, що є системою компактно розміщених агропромислових підприємств і кущів навколо міста - значного господарського центру. Вони здебільшого багатогалузеві, оскільки їхні сировинні зони представлені багатогалузевими виробничо-територіальними типами господарств, що поєднуються зі спеціалізованими;