Розділ «СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ»

Автаркія - економічна політика самозабезпечення території регіону шляхом створення замкнутого самодостатнього господарства, спрямована на максимальне обмеження ввезення (імпорту) і стимулювання вивезення (експорту) товарів, послуг, капіталу. Оскільки економічні регіони розглядаються як цілісні територіальні системи продуктивних сил, складові господарського комплексу країни, їх розвиток може бути ефективним за умови поглиблення внутрішньорайонного і міжрайонного територіального поділу праці, господарської спеціалізації і виробничо-територіальних зв'язків з усіма регіонами країни.

Агломерація міських поселень - зосередження функціонально взаємопов'язаних міських поселень, ядром яких є велике місто, що швидко зростає. Розглядається як локальна система вищого рівня, в якій відбувається зближення і навіть територіальне зрощування поселень, що мають стійкі й інтенсивні виробничі, трудові, транспортні та культурно-побутові зв'язки. Термін "агломерація" широко використовують під час вивчення розвитку процесів урбанізації та розміщення продуктивних сил. За структурою розрізняють моно-, бі- та поліцентричні агломерації. Моноцентричні формуються під впливом значних регіональних центрів обробної промисловості, науки, освіти, культури, охорони здоров'я та транспортних вузлів (в Україні - Київ, Харків, Одеса, Львів). Бі- та поліцентричні агломерації виникли в районах інтенсивного розвитку галузей важкої промисловості, зокрема у Донбасі та промисловому Придніпров'ї (Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська).

Агропромисловий комплекс - сукупність ланок народного господарства (галузей, підгалузей, виробництв, підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення виробництва. Поділяються на агропромислові підприємства й агропромислові територіальні комплекси. У галузевій структурі АПК відокремлюють такі основні сфери: сільське господарство, промисловість з переробки сільськогосподарської сировини (харчова, деякі галузі легкої промисловості); виробництво засобів виробництва для сільського господарства та несільськогосподарських галузей (машинобудування для сільського господарства, легкої і харчової промисловості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля, транспортування та збут продукції, виробниче обслуговування комплексу (ремонт машин, будівництво тощо).

Валова продукція - продукція підприємства, галузі господарства, вироблена за певний час (місяць, рік) у грошовому вираженні.

Валовий внутрішній продукт - макропоказник економіки, який розраховується як сукупна вартість кінцевої продукції підприємств, галузей виробничої сфери і сфери послуг, виробленої на території країни, у тому числі тих підприємств, які належать іноземним власникам.

Валовий національний продукт - вартість товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального місцезнаходження. Для більшості країн різниця між ВВП і ВНП незначна.

Вільна (спеціальна) економічна зона - територія з пільговим режимом економічної діяльності (податковим, тарифним або валютним), створена з метою заохочення вкладання іноземних інвестицій. Створення таких зон у різних частинах території держави безперечно є важливою умовою для розвитку підприємництва, залучення у виробництво незайнятих трудових ресурсів шляхом збільшення робочих місць, припливу інвестицій.

Делімітація - визначення кордонів (меж) певного таксона: економічного району, промислового району чи промислового вузла. Застосовується у процесі визначення форм територіального зосередження промислового чи сільськогосподарського виробництва, а також державних кордонів різних країн.

Депопуляція - зменшення абсолютної чисельності населення будь-якої країни чи території внаслідок звуженого його відтворення, за якого чисельність наступних поколінь буде меншою від попередніх.

Диверсифікація у промисловому виробництві - розширення номенклатури продукції, яке проводиться окремими підприємствами, фірмами, концернами. Процес диверсифікації у промислових галузях приводить до ускладнення їх структури.

Диференціація територіальна (просторова) - різноманітність географічних явищ і об'єктів, що виявляється в їх чергуванні, суміжності і поєднанні в просторі. Диференціація промислового виробництва означає різноманітність галузей у межах території країни. Залежить від природних та суспільних факторів розвитку виробництва.

Екологічна політика - політика, спрямована на охорону й оздоровлення довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, що забезпечує нормальну життєдіяльність та екологічну безпеку людини.

Економічно активне населення - частина населення, зайняти у виробничій діяльності та сфері послуг.

Екстенсивний шлях розвитку господарства - збільшення обсягів виробництва шляхом будівництва нових підприємств або освоєння нових земель у сільському, лісовому та рибному господарствах.

Енерговиробничий цикл - сукупність технологічно пов'язаних виробництв на основі поєднання певного виду енергії й сировини від первинних форм - видобутку і збагачення - до одержання готової продукції усіх видів, які можна виробляти в межах певної території. Е. ц. - об'єктивна реальність, вони є структурними підрозділами районних виробничих комплексів. Найпоширеніші Б. ц. на базі видобутку і переробки мінеральних ресурсів, виробництва і переробки сільськогосподарських, лісосировинних та морепромислових ресурсів.

Інфраструктура виробнича - сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру; частина загальної інфраструктури народного господарства. До І. в. належать: вантажний транспорт, що надає послуги матеріальному виробництву; матеріально-технічне постачання, що обслуговує виробничі підприємства; торгівля тією мірою, якою вона продовжує виробничий процес і надає деякі послуги виробничим підприємствам; заготівлі; інженерні комунікації виробничого призначення (електро-, водо-, газо-, теплопостачання, іригаційні споруди); інформаційне обслуговування виробничих підприємств; природоохоронні об'єкти (очисні споруди та ін.), що входять до складу підприємств.

Концентрація промислового виробництва - процес зростання виробництва продукції на великих підприємствах, що супроводжується застосуванням нових технологій, збільшенням вартості основних виробничих фондів і підвищенням ефективності випуску однорідної, або технологічно пов'язаної продукції.

Комплексний розвиток промисловості - динамічний стан взаємозв'язку між елементами промислової системи, що забезпечує успішне виконання усіх її функцій. Передбачає встановлення оптимальної структури й оптимальних пропорцій між галузями промисловості та всередині кожної з них. Необхідність комплексного розвитку промисловості є одним із принципових положень у процесі розробки прогнозів функціонування галузевих, міжгалузевих і регіональних промислових систем.

Кооперування промислового виробництва форма виробничих зв'язків на основі суспільного поділу та інтеграції праці між спеціалізованими підприємствами, які беруть участь у спільному виготовленні продукції. Кооперування сприяє поділу праці у промисловості та її спеціалізації, що в результаті приводить до раціональнішої територіальної організації виробництва. У системі взаємопов'язаних виробничим кооперуванням підприємств розрізняють головне підприємство і підприємства-суміжники. Є три види кооперування: предметне (агрегатне), подетальне і технологічне.