Розділ «3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів»

Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 5.05.2000 р. передбачається формування прогнозів і програм на рівні країни, а також нарівні АР Крим, областей, районів та міст на середньотерміновий (5 років) і короткотерміновий (на наступний рік) періоди. Тобто перспективний розвиток господарства обґрунтовується на основі адміністративно-територіального принципу, а не економічного районування. На всіх територіальних рівнях у прогнозах відображені:

— аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці за попередні роки та основні проблеми розвитку;

— стан використання природного, науково-виробничого й трудового потенціалів з урахуванням екологічних наслідків;

— прогноз кон'юнктури на ринках основних видів товарів та послуг;

— можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку регіонів;

— цілі й пріоритети розвитку та пропозиції заходів щодо вдосконалення соціально-економічного розвитку;

— основні показники майбутнього розвитку, висновки та тенденції розвитку господарства.

На рівні України (генеральні схеми-прогнози соціально-економічного розвитку) враховуються також очікувані зміни зовнішньополітичної й зовнішньоекономічної ситуацій, оцінка впливу можливих заходів державної політики в прогнозованому періоді.

На основі прогнозів розробляються відповідні програми соціально-економічного розвитку України за регіонами, де конкретизуються напрями і заходи, джерела фінансування, терміни та відповідальність за виконання прогнозних розробок.