Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

Прямі інвестиції в економіку України зросли з 896,9 млн дол. США у 1996 р. до 40026,8 млн дол. США у 2010 р. Найбільшими інвесторами в українську економіку є США, Кіпр, Німеччина, Австрія, Велика Британія, Нідерланди, Росія (табл. 10.5).

Щодо інвестування Україною економіки інших держав, то обсяг інвестицій не виділяється великим розмахом: у 2006 р. сума прямих інвестицій становила 219,5 млн дол. США і майже половина її була направлена в Росію. За станом на перше півріччя 2007 р. в Росії налічувалось 81 підприємство з українським капіталом, тоді як російських в Україні — 1633. Диспропорція з українського боку очевидна, враховуючи обширну територію Росії.

Поряд з цим, за експертними оцінками, Україна має потенційні можливості для ефективного використання іноземних інвестицій в розмірі 2,0—2,5 млрд дол. США щороку.

За видами економічної діяльності у 2009 р. вкладено: у промисловість — 22,5 %, фінансову діяльність — 22,4, переробну промисловість — 19,3, торгівлю — 10,6, будівництво — 5,5, діяльність транспорту і зв'язку — 3,8 % прямих іноземних інвестицій.

Кожний з іноземних інвесторів знайшов для себе пріоритетну сферу вкладання капіталу. Так, у машинобудування та металообробку найбільші капітали направили інвестори із США, Німеччини та Великої Британії. Росія освоїла ринки сільськогосподарської продукції і завойовує фінансовий ринок, Швейцарія — хімічну промисловість і внутрішню торгівлю, Кіпр — будівництво, Нідерланди — харчову промисловість.

Активність і масштабність залучення іноземних інвестицій залежить від низки чинників, що відображають політичну стабільність у суспільстві, рівень досконалості законодавства, правову гарантію одержання і привласнення доходу, а також помноже-

Таблиця 10.5. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами, на початок року; млн дол. США [11]

ного капіталу, стан економіки і можливий рівень норми прибутку, соціально-економічну стабільність суспільства, ступінь розвитку виробничої і соціальної інфраструктури тощо.

Важливим джерелом капітальних вкладень має стати цілеспрямоване інвестиційне використання коштів від приватизації державного майна. Неприпустимо, щоб усі ці кошти спрямовувалися на покриття державного дефіциту. Таку практику потрібно докорінно змінити. Одержані від приватизації кошти повинні стати ефективним інвестиційним ресурсом.

З метою стабілізації економіки і поліпшення інвестиційного клімату необхідно вжити кардинальних заходів, спрямованих на формування у країні як загальних умов цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, що сприятимуть вирішенню завдань залучення іноземних інвестицій.

10.8. Роль трудових міграцій в інвестуванні економіки

На економіку України значний вплив мають міграційні процеси. В багатьох випадках міграція робочої сили сприяє розв'язанню проблеми зайнятості, коли безробітні люди з однієї країни переїздять до іншої, де вони можуть знайти роботу. Найбільш типовою є ситуація, за якої іммігранти посідають низькооплачувані, непрестижні робочі місця, що не потребують кваліфікованих працівників. Але набагато більше шкоди завдає еміграція людей інтелектуальної праці та висококласних спеціалістів, адже держава втрачає дефіцитних працівників, талановитих фахівців, на підготовку яких було витрачено чималі кошти.

Але варто зауважити, що завдяки роботі за кордоном йде інвестування деяких сфер української економіки. У цілому, за експертними оцінками, середньомісячні доходи громадян, які працюють за кордоном, становлять понад 2 млрд грн, що дорівнює третині номінальних грошових доходів всього населення країни за рік. За даними Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку впродовж 2009 р. українські заробітчани передали на батьківщину 12 млрд дол. США. Ця сума становить 8 % ВВП України.

Складнощі еміграції полягають у тому, що нелегальний статус українців за кордоном знижує ціну їхньої праці, створює умови для численних зловживань, формує у свідомості роботодавців країн прибуття уявлення про Україну як недемократичну, неправову державу. Водночас нелегальна трудова міграція не приносить прибутків державі, не поповнює соціальні фонди, ускладнює взаєморозрахунки між державами з цього приводу.

Трудова міграція з України найбільше спрямована в Росію, Польщу, Італію, Португалію, Грецію, Чехію, Кіпр, Німеччину та інші країни. Потік трудової міграції у цьому напрямі зумовлений насамперед близькістю кордонів та деякою поблажливістю місцевих законів до емігрантів. Все більше українців виїжджає на роботу в США, Канаду, країни Близького Сходу і Південно-Східної Азії.

Для країн еміграції повернення досвідчених, кваліфікованих працівників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів. Грошові перекази працівників-емігрантів в Україну сприяють розширенню торгівлі товарами, в тому числі й вітчизняного виробництва. Частина емігрантів після повернення з-за кордону вкладає зароблені кошти в організацію свого бізнесу, виробництва та ін., що певною мірою сприяє формуванню ринкових відносин.

З метою зменшення трудової міграції з України необхідно впровадити систему заходів організаційно-економічного характеру для припинення відпливу найбільш кваліфікованої і мобільної частини людського капіталу, що в загальному призводить до старіння структури трудових ресурсів. До найважливіших заходів стабілізації та ефективного функціонування економіки належать: розширення іноземного інвестування, створення нових робочих місць, створення сприятливих умов для розвитку середнього бізнесу тощо.

10.9. Вивезення капіталу з України і роль офшорних зон

10.10. Роль спільних підприємств і спеціальних економічних зон у формуванні економіки України

У сучасних економічних відносинах між державами використовуються різні форми спільного підприємництва як альтернатива повному поглинанню однієї фірми іншою або їх злиттю. Спільне підприємство (СП) має особливе значення у торгівлі з різними країнами. Більшість цих країн прийняли спеціальне законодавство, що спрямоване на заохочення іноземних інвестицій і одночасно захищає їхні власні життєві інтереси.