Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

Масштаби участі України в міжнародній торгівлі ліцензіями і ноу-хау незначні. Необхідно відзначити, що отримуючи ліцензії, українські покупці припускалися суттєвих помилок, зокрема мали місце формальний і суб'єктивний характер у виборі ліцензіарів, недостатня вивченість кон'юнктури на міжнародному ліцензійному ринку, домінування ліцензій не на кінцеву продукцію, а на технологічний процес. Низькими є показники України і з продажу ліцензій, сума від яких не перевищує максимум, досягнутий у 1995 р. (6 млн дол. США).

Впливають на таке відставання насамперед відсутність державної підтримки підприємців, які впроваджують нові технології, а також занедбаний стан науки. З України виїхало близько б тис. вчених, що зашкодило економіці (на думку західних експертів ця втрата становить приблизно 1 млрд дол. США), 90 % підприємців перестало займатися інноваціями; 70 % продукції вітчизняного виробництва не має жодного обґрунтування.

Розвиток консалтингових послуг здійснюється переважно за рахунок приватизації, яка ще не завершилася, а також все більшого попиту на обов'язковий аудит за міжнародними стандартами з боку банків. В умовах стабілізації ринкових відносин збільшується споживання консалтингових послуг з питань поточної діяльності підприємств. Формування вітчизняного ринку консалтингових послуг здійснюється за підтримки західних урядових та бізнесових організацій.

Нині в Україні є всі умови для розвитку франчайзингу. Просторий ринок відчуває недоотримання сучасних технологій (особливо у сфері послуг), а потенціал малого бізнесу неможливо реалізувати повною мірою без франчайзингових відносин, які зменшують підприємницький ризик, дають можливість фінансувати підприємства малого бізнесу або допомагати їм знайти потенційного інвестора, розробити відповідний бізнес-план. Однак незважаючи на позитивні передумови, на вітчизняному ринку діє обмежена кількість франчайзерів. Це пояснюється тим, що останній є новим видом діяльності для України. Варто зазначити, що франчайзинг є важливою формою поєднання ринкових потенціалів малого бізнесу та провідних транснаціональних корпорацій.

10.12. Сфера інформаційних послуг

З проблемами розвитку міжнародних інноваційного і науково-технічного ринків тісно пов'язаний розвиток і впровадження у сфери життєдіяльності суспільства та держави сучасних інформаційних технологій, розгортання на їх основі локальних і глобальних інформаційних систем, призначених для прискорення обміну інформацією та доступу до різноманітних інформаційних ресурсів. Розглядаючи рівень розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій як один з критеріїв рівня розвитку держави та інструмент інтенсифікації усіх процесів у суспільстві, Україна, як і будь-яка інша країна, зацікавлена у розвитку інфраструктури, в тому числі й шляхом використання у всіх сферах господарської діяльності можливостей, що надаються глобальними мережами передачі даних.

У структурі ринку інформаційних технологій близько 53 % належить телекомунікаціям, причому найближчими роками очікується новий значний поштовх їх розвитку. Матеріальними носіями такого додаткового стимулу мають бути нові засоби зв'язку, передусім системи мобільного зв'язку третього покоління, а об'єктами — дедалі розширювана мережа Інтернету. Варто зазначити, що кількість користувачів Інтернету щороку збільшується на 20 млн в межах ЄС. Саме Інтернет є однією з ознак переходу суспільства від індустріальної стадії розвитку до інформаційної. Його стан та світові тенденції розвитку мережі визначаються економічно розвинутими країнами світу, в яких ефективно функціонує ринкова економіка, що забезпечує постійне зростання інформаційних потреб і платоспроможного попиту на інформаційні продукти та послуги і де існує потужний середній клас, який є основним споживачем інформаційних послуг.

Лідером розбудови Інтернету е СПІА — 155 млн, на країни Західної Європи припадає близько 115 млн, на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону — близько 110 млн, тоді як на країни СНД — 1 % світового обсягу користувачів мережі Інтернету. За кількістю користувачів, які підключені до мережі Інтернету, Україна знаходиться на 28 місці в Європі і на 45 місці в світі.

Ефективний вихід українських товаровиробників на зовнішні ринки потребує активного використання усього арсеналу просування продукції, який застосовується у світі. У зв'язку з цим необхідно брати до уваги потенціал реклами як важливий засіб проникнення на міжнародні ринки та контролю за національним ринком, інструмент конкурентної боротьби та чинник розвитку виробництва. Міжнародна реклама має враховувати особливості споживання та ринкової поведінки фізичних і юридичних суб'єктів за кордоном, характер іноземного правового регулювання, наявність інших нормативних джерел.

Міжнародна реклама виконує кілька функцій: дає інформацію про виробника або його товар, формує та підтримує їх образ, ставлення до них, психологічний характер їх сприйняття. Технічно на рекламному ринку відбувається продаж послуг суб'єктом рекламної діяльності рекламодавцеві. Роль суб'єкта рекламної діяльності (рекламного агентства) може відігравати спеціалізоване рекламне агентство або рекламний відділ одного із засобів масової інформації (наприклад, газети).

Реклама є видом економічної діяльності, спорідненим з іншими інструментами сприяння просуванню товарів, зокрема на зарубіжні ринки, що інформує та формує ставлення людей до певних товарів, послуг та суб'єктів, які їх виробляють. Важливою рисою ефективної реклами є цілеспрямованість — націленість на певний контингент покупців, на конкретну групу споживачів.

Збільшення обсягів міжнародної торгівлі товарами і послугами зумовлює в свою чергу істотне зростання обсягів міжнародної торгівлі рекламними послугами. Реклама є також незамінною послугою для інших секторів економіки.

У різних країнах існують різні вимоги до рекламної діяльності. Деякі з них стосуються виключно іноземних виробників рекламної продукції, інші — рекламної продукції взагалі.

До таких заборон і обмежень належать:

— заборона реклами, розробленої за кордоном;

— заборона іноземним підприємствам контролювати вітчизняні об'єднання чи агентства або обмежувати їхні права;

— обмеження реклами в одній країні з метою уникнення культурного впливу іншої країни;

— обмеження реклами алкогольних і тютюнових виробів;

— заборона використання в рекламі дітей.

У тих країнах, де подібних обмежень немає або є незначні обмеження, на інформаційному ринку, як правило, домінують міжнародні рекламні агентства.