Україна була і залишається відомим виробником військової техніки та зброї. На час розпаду СРСР у ВПК України було 3594 підприємства з 3 млн зайнятих. Науковий потенціал налічував 750 конструкторських бюро і науково-дослідних закладів.
На підприємствах України будувалася майже половина військово-морського флоту, стартових ракет, танків та радіоелектронного обладнання СРСР. На Україну припадала 1/3 військово-космічного потенціалу Союзу. У створенні ракет та супутників було задіяно понад 140 підприємств та інститутів і 200 тис. працівників.
За даними Міністерства промислової політики, у 2009 р. найкращі показники з випуску товарної продукції, порівняно з відповідним періодом 2008 р,, мають такі підприємства: ДП ЦКБМ "Донець", м. Луганськ (130 %), ДП НДІ "Гелій", м. Вінниця (120 %), ДПВЦ "Омега", м. Севастополь (160 %).
На території України нещодавно почало діяти нове підприємство з утилізації відпрацьованої, а також надлишкової зброї, створене за допомогою США в м. Ічня. Потужність підприємства становить 40—-42 тис. т зброї на рік.
В Україні обсяги її виробництва за останні роки значно зменшилися (табл. 9.4).
Таблиця 9.4. Виробництво побутової техніки в Україні за 1990— 2009 pp., тис. шт. [28]
Холодильники "Норд", що виробляються ЗАТ "Норд" донецького підприємства, постачаються у 120 країн світу. В Йорданії (м. Амман) збудовано його дочірнє підприємство плановою потужністю 4,5 тис. холодильників на рік. У Миколаєві фірма "КРИЕКО" розробила новий тип холодильників з корисним обсягом від 120 до 420 л.
Виробництво побутових швейних машин освоюють ВО "Київський радіозавод" та ВО "Львівприлад". У перспективі обсяги цього виробництва можуть досягнути 200—250 тис. шт. на рік.
В Україні потрібно створювати виробництво нових сучасних кінескопів. Випуском нових видів телевізорів займається СП "Ніконд" (спільно з Литвою).
До 1991 р. в Україні практично не вироблялися технічні засоби зв'язку. Внаслідок конверсії ВПК налагоджено виробництво багатьох видів продукції. Зокрема, на Дніпровському машинобудівному заводі почали випускати цифрові електронні АТС, які за якістю та економічністю не поступаються світовим аналогам. На Роменському заводі АТС, В0 "Моноліт" (Харків), Львівському заводі телеграфної апаратури випускають комутаційне обладнання для сільської місцевості та невеликих міст. Виробничі потужності Черкаського заводу телеграфної апаратури, заводу "Прожектор" (Малин), ВАТ "Завод Нева" (Хмельницький) дають змогу повністю забезпечити телефонну мережу України цифровими системами передачі. ВО "Оріон" (Тернопіль) виробляє засоби мобільного зв'язку для залізничного транспорту, КБ радіозв'язку і ВАТ "Мусон" (Севастополь) — засоби радіозв'язку для морського транспорту та глобальної морської системи безпеки.
КНВО "Електронмаш" (м. Київ) на базі процесорів Pentium почало випускати комп'ютери. Налагоджено також випуск вітчизняних електронних контрольно-касових апаратів (до 200 тис. за рік). Для потреб МВС України налагоджено випуск автоматизованих робочих місць з оформлення паспортів.
Рівень розвитку цієї галузі невисокий (це стосується передусім якості та асортименту продукції). Медичне обладнання випускають 67 підприємств. Нині галузь переживає занепад. Особливо скрутним є становище на ВО "Полярон", Львівському заводі РБМА, Київському радіозаводі, Київському заводі реле й автоматики, Ізюмському оптико-механічному заводі. Зменшилися обсяги виробництва Старосамбірського заводу "Екватор", Харківського НВО "Турбоатом".
У перспективі потрібно розширювати асортимент продукції машинобудування, інтенсифікувати процеси оновлення машинобудівної продукції і технічного переоснащення галузей промисловості. Треба створювати високоефективні машини та їх системи для всіх галузей і сфер господарства; розвивати нові машинобудівні галузі та виробництва; створювати нові види машин, устаткування, приладів і апаратів, роботів та магнітогідродинамічного генераторобудування, розвивати виробництво швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, електрофізичних і електротехнічних засобів обробки металу й матеріалів, виробництво систем зв'язку, нових засобів управління, автоматизації тощо.
9.4. Хіміко-лісовий комплекс України
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.3. Машинобудівний комплекс“ на сторінці 6. Приємного читання.