Розділ «9.3. Машинобудівний комплекс»

Регіональна економіка

Середнє машинобудування

Охоплює найширший спектр галузей. Для нього характерний високий рівень кооперації виробництва. На його розміщення найбільше впливають такі чинники, як населення, трудові ресурси, наявність кваліфікованих кадрів.

Базовою галуззю середнього машинобудування є верстатобудування, яке зорієнтоване на райони й центри з розвиненими машинобудуванням, науково-дослідною та конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі.

Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів зорієнтоване тільки на райони з високою технічною культурою. Галузь характеризується мінімальною металомісткістю. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь; електронно-обчислювальних машин — Київ, приладобудування та інструментів — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частина приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, спрямовується на експорт.

Розміщення тракторного машинобудування зорієнтоване переважно на споживача. Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де виробляють не тільки різні модифікації колісних і гусеничних тракторів, а й двигуни для них. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати — у Вінниці, комплектуючі для тракторів — на спеціалізованих підприємствах Сімферополя, Кременчука, Чугуєва. В Україні є можливості для збільшення обсягів виробництва тракторів, забезпечення ними власних потреб та експорту в інші держави.

Автомобілебудування

В Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Це стосується передусім якості та асортименту продукції, що в умовах загальної економічної кризи призвело до значного занепаду галузі.

Проектні потужності дають змогу щороку випускати в Україні 35 тис. КрАЗів (на Кременчуцькому автозаводі), 7,5 тис. міських автобусів — ЛАЗів (на Львівському автозаводі), 150 тис. автомобілів на Запорізькому автозаводі (ЗАЗ) та ще 17 тис. на Луцькому автозаводі (ЛуАЗ).

Сьогодні Запорізький автомобілебудівний завод — підприємство, яке володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, — від двигуна до трансмісії, кузова і комплектуючих до кінцевої збірки готового автомобіля і його постачання в мережу продажів.

Здійснюється повномасштабне виробництво таких марок автомобілів: ЗАЗ-11055 Таврія Пікап, ЗАЗ-1103 Славута, ЗАЗ Ланос, ЗАЗ Сенс, ЗАЗ Ланос Фургон, ЗАЗ Сенс Фургон.

Крім головного заводу у Запоріжжі, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт:

1. "АвтоЗАЗ-Мотор" (м. Мелітополь). Продукція підприємства включає двигуни для легкових автомобілів об'ємом від 1,1 до 1,3 л, а також чотири- та п'ятистулінчасті коробки передач.

2. "Іллічівський завод автоагрегатів" (м. Іллічівськ Одеської області). На виробничих потужностях заводу складаються автомобілі Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ТАТА, Dong Feng та автобуси ЗАЗ. Середньорічні обсяги виробництва заводу становлять 40 000 автомобілів.

3. "Іскра" (м. Пологи). Завод "Іскра" відомий як виробник різноманітних компонентів для автосервісу, у тому числі баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяглово-причепних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу тощо.

4. "Таврія-Магна" (м. Запоріжжя). Це спільне українсько-канадське підприємство, створене у 1988р. виробничим об'єднанням "АвтоЗАЗ" і канадським промисловим гігантом "Magna International Іпс". "Таврія-Магна", розташована на території ЗАЗ, створена для проектування та виготовлення великих і надвеликих прес-форм для виробництва деталей із пластмас для автомобільної та інших галузей промисловості.

Один із найбільших у Європі виробників великовантажних автомобілів — холдингова компанія "АвтоКрАЗ" (м. Кременчук). На сьогодні холдингова компанія випускає більше 100 модифікацій автомобілів. На шасі автомобілів КрАЗ монтуються підйомні крани, паливозаправники і спецтехніка для нафтогазового і лісопромислового комплексів.

Потреба в медичних автомобілях становить 5 тис. шт. На Лубенському "Автомаші" налагоджено їх випуск на базі російської "Газелі". За останні чотири роки налагоджено випуск "Газелей" у Сімферополі.

У Дрогобичі освоєно випуск нових автокранів.

Автобусний парк України складається приблизно з 20 тис. машин, але реально з них можуть працювати близько половини. Потреба країни в цьому виді транспорту становить 28 тис. шт. Річна потужність ВАТ "ЛАЗ" — 16 тис. автобусів. Завод почав освоювати виробництво нових видів транспорту — середніх, великих і надвеликих міських автобусів (відповідно на 70, 120, 180 осіб), які він раніше не випускав.

Корпорація "Богдан" займає перше місце серед виробників автобусів і друге — серед виробників легкових і вантажних автомобілів. Вона була створена в лютому 2005 р. шляхом об'єднання декількох підприємств з метою реалізації масштабних інвестиційних проектів, спрямованих на створення в Україні потужностей із виробництва автотранспортних засобів різних типів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Качана С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.3. Машинобудівний комплекс“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • 1.2. Предмет і об'єкти дослідження, мета, завдання й методи сучасної регіональної економіки

  • 1.3. Теорії та концепції регіональної економіки

  • Розділ 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ

  • Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

  • 3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)

  • 3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів

  • 3.4. Районне планування

  • Розділ 4. РЕГІОН У СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ

  • 4.2. Територіальний поділ праці й територіальна організація господарства

  • 4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології

  • 4.4. Структура економічного регіону

  • 4.5. Проблемні регіони та їх типологія

  • 4.6. Регіони зі спеціальним режимом інвестування — спеціальні економічні зони

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

  • Розділ 6. СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

  • 7.2. Природно-ресурсний потенціал України

  • 7.3. Виробничий потенціал

  • 7.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка

  • Розділ 8. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Розділ 9. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННЯ

  • 9.2. Металургійний комплекс України

  • 9.3. Машинобудівний комплекс
  • 9.4. Хіміко-лісовий комплекс України

  • 9.5. Будівельний комплекс

  • 9.6. Агропромисловий комплекс України

  • 9.7. Легка промисловість України

  • 9.8. Соціальний комплекс України

  • 9.9. Транспортний комплекс і зв'язок

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ, ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ІНШІ СВІТОВІ СТРУКТУРИ

  • Розділ 11. ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Частина III. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ

  • Розділ 13. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

  • 13.2. Донецький економічний район

  • 13.3. Придніпровський економічний район

  • 13.4. Північно-Східний економічний район

  • 13.5. Причорноморський економічний район

  • 13.6. Карпатський економічний район

  • 13.7. Подільський економічний район

  • 13.8. Центральний економічний район

  • 13.9. Волинський економічний район (Північно-Західний)

  • Частина IV. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

  • 14.7. Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Розділ 15. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ І СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 16. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • 16.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної політики держави

  • 16.5. Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства

  • 16.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі

  • 16.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму природокористування

  • 16.8. Екосистемні виплати і відшкодування

  • 16.9. Екологічне страхування

  • 16.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища

  • Розділ 17. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  • Розділ 18. СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи