Розділ «9.2. Металургійний комплекс України»

Флюси й вогнетривкі глини використовуються в металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти — в Донецькій (Докучаєвськ, Комсомольськ, Первомайськ), Дніпропетровській областях і АР Крим. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі й Придніпров'ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Історично склалося так, що металургійні заводи України розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї — біля родовищ залізних руд і марганцю та джерела водопостачання — Дніпра. Ці чинники враховуються і тепер. Проте, у зв'язку із впливом бідних залізних руд на розміщення і збільшення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї зростає роль сировинного чинника. Розміщення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини й палива, сприяє кращій територіальній організації виробництва чорних металів.

Більшість металургійних підприємств України мають повний Цикл виробництва і щороку можуть виплавляти від 1 до 10 млн т сталі. Найбільші з них — "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь".

Усі металургійні заводи України розміщені в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені у тРьох галузевих районах чорної металурги — Придніпровському, Донецькому та Приазовському. У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотвірною, на її основі сформувалися великі промислові центри й вузли з металургійними підприємствами, що виробляють майже половину від усього обсягу чорних металів і мають виражену спеціалізацію та стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розміщено 14 металургійних заводів з 32 в Україні.

До Дніпропетровського металургійного вузла входять металургійні заводи Дніпропетровська (4), Дніпродзержинська й Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави та іншу продукцію.

Запорізький металургійний вузол об'єднує металургійний завод повного циклу "Запоріжсталь", електросталеплавильний "Дніпроспецсталь" і феросплавний. "Запоріжсталь" випускає чушковий чавун, тонку гаряче- й холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, "Дніпроспецсталь" — сталі для машинобудівної промисловості.

Криворізький металургійний вузол включає найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів, кілька аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудну промисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, який ще формується, належить Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, що працює на потреби металургії Придніпров'я і Донбасу.

До складу Донецького металургійного району входять 13 металургійних заводів, кілька потужних коксохімічних підприємств, які виробляють більше половини коксу України. По два металургійних заводи є в Донецьку, Макіївці, Алчевську й Харцизьку; по одному — в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську й Алмазному. Вони виробляють майже половину чавуну і близько третини продукції металургійної промисловості України.

V Донецькому металургійному районі сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський та Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, низку коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку функціонують трубопрокатні, коксохімічні виробництва, налагоджено виробництво вогнетривів.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська область) входять металургійні заводи (Алчевський та Алмазнянський) і чавуноливарний та феросплавний заводи у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

У Донецькій області діють також Харцизький, Краматорський і Костянтинівський металургійні заводи.

До Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, Комиш-Бурунський ГЗК у Криму, металургійний завод ім. Войкова у Керчі. Маріупольський завод "Азовсталь" випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з руд Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив та будівельних матеріалів.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію. Випуск цієї продукції становить майже 20 % усього виробництва кольорової металургії у державі. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, оксид ванадію (V), металевий галій. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська область) і Смілянське (Черкаська область) родовища. Перспективними е родовища бокситів на півдні Дніпропетровської області, в Карпатах, Приазов'ї. Алюмінієвою сировиною є також нефеліни, алуніти, каоліни та глини, запаси яких практично невичерпні. В Україні є значні запаси нефелінових порід, що можуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке родовища в Приазов'ї).

З алунітів виробляти алюміній економічно вигідно лише за умови комплексного використання руди. Найбільші родовища алунітів — в Закарпатській області (Берегівське й Беганське).

В Україні діють новий великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький алюмінієвий комбінат та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганської області). Потужності з виробництва алюмінію в Україні розраховані на 300 тис. т на рік, зараз відбувається реконструкція з наміром довести їх до 600 тис. т.

Підприємства титаномагнієвої металурги видобувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній. Сировиною для виробництва магнію в Україні в потужні родовищ й калійно-магнієвих солей Прикарпаття (Стебник, Калуш), мілководні водойми Приазов'я та Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші побудовано магнієвий завод, в Запоріжжі — завод з виробництва магнію й титану. Магнієва сировина до Запоріжжя надходить зі Стебника (Львівська область), Калуша (Івано-Франківська область) і Сиваша (АР Крим), а титанова — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська область). Основними титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться в каолінових розсипах та вивітрених габро. З них на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат. Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська область) характеризуються високим вмістом титану й цирконію. Оксиди титану використовують для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин; цирконій та його сполуки — для жаростійких мінералів, необхідних у сучасному літакобудуванні, ракетній, атомній техніці, виготовленні жаростійких фарб тощо.

На місцевих покладах кіновару понад століття працює Микитівський ртутний комбінат (Донецька область), до складу якого входять рудник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На комбінаті вперше у світі впроваджено технологію добування ртуті високої чистоти з повною механізацією усіх процесів випалювання ртутної руди в печах "киплячого шару".