Розділ «9.2. Металургійний комплекс України»

— низький вміст корисних компонентів у руді;

— виняткова багатокомпонентність сировини (наприклад, мідні колчедани містять мідь, залізо, сірку, золото, кадмій, срібло, індій, галій та ін.);

— велика енергоємність сировини (наприклад, для виробництва 1 т готової продукції нікелю потрібно 5,5 т палива);

— складна форма залягання.

Усі кольорові метали поділяють на кілька груп:

— важкі метали, основними з них є: мідь, найбільшим споживачем якої є електротехнічна промисловість; цинк, що використовується для захисту металоконструкцій від ерозії, одержання високоякісних цинкових білил і сплавів; свинець використовують в електротехнічній промисловості, для виробництва акумуляторів, кабелів, фарб, у медичній промисловості; олово використовують для виробництва білої жерсті, різних сплавів, в електротехнічній промисловості. До важких металів належать також ртуть (використовують в електротехнічній, радіотехнічній, хімічній, медичній галузях, військово-промисловому комплексі); сурма (в чистому вигляді майже не використовується, а у сплавах із м'якими металами підвищує їх твердість, що широко застосовується у хімічній та електротехнічній галузях);

— легкі метали — алюміній, магній, титан та ін.;

— легуючі кольорові метали — ванадій, молібден, хром — їх використовують переважно у чорній металургії;

— рідкісні та розпорошені метали — кадмій, телур, селен, германій, цирконій, галій, берилій, тантал, бор, індій, ніобій;

— благородні метали — золото, платина, срібло, осмій, які використовуються у сплавах для ракетної, атомної, авіаційної, електротехнічної, радіотехнічної, ювелірної промисловостей.

Значний попит на кольорові метали з боку найрізноманітніших галузей економіки зумовлюється широким спектром їх хімічних та фізичних властивостей (високою тепло- та електропровідністю, стійкістю до корозії, легкістю, пластичністю, в'язкістю тощо) [61,182—183].

Регіональні особливості розміщення металургійного комплексу

В Україні залізну руду видобувають у таких басейнах: Криворізько-Кременчуцькому, Білозерсько-Конкському та Керченському.

Більшість залізної руди Кривбасу (75 %) видобувається відкритим способом. Крім багатих залізних руд із вмістом заліза 50—67 %, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28—35 %. їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Особливості розміщення металургійного комплексу на території України показано на рис. 9.6.

За 100 років експлуатації родовищ Кривбасу Україна одержала 6 млрд т залізної руди. Порівняно з видобутком в інших країнах з одного конкретного басейну — це колосальні обсяги, що не мають світових аналогів [5,18—20].

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2 % загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,3 млрд т руди із вмістом заліза 30—40 %. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать чотири кар'єри для видобутку залізної руди, збагачувальна й агломераційна фабрики та допоміжні підприємства. Основні споживачі керченських залізних руд — металургійні заводи Маріуполя.

Триває освоєння Кременчуцького залізорудного району, запаси РУД У якому становлять 4,5 млрд т. Тут працює Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат. Експлуатується Білозерське родовище потужністю 2,5 млрд т руди, вміст заліза у високоякісних рудах сягає 70 %.

Рис. 9.6. Металургія України

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим (2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50—60 %.

У металургійних центрах Донбасу й Придніпров'я (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ) розміщені великі коксохімічні комбінати. Проте більш як половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств. Кокс використовують як технічне паливо для виплавлення чавуну, а коксівний газ — як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировину в хімічній промисловості.