Розділ «Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ»

Слід зазначити, що в господарстві України сьогодні є великі резерви робочої сили внаслідок зменшення чисельності зайнятих на ручних роботах, реструктуризації та перепрофілювання низки підприємств. Значні її резерви є і в структурі зайнятості. Наприклад, у господарстві України ще високою залишається частка керівників та фахівців. Така ситуація, коли кожен четвертий працівник е керівником чи фахівцем, не сприяє зростанню продуктивності праці, а отже, скорочення зайнятості в управлінському апараті, перехід на нові форми організації та управління зумовлюють потребу в галузевому перерозподілі значної частини робочої сили. Тривалий час великі підприємства будувалися у великих містах, що призводило до надмірної концентрації в них населення. Звичайно, чинник агломерації при розміщенні промисловості має вирішальне значення і дає вагомий економічний та соціальний ефекти завдяки створенню єдиної системи виробничої та соціальної інфраструктури. Проте в сучасних умовах концепція розміщення виробництва має враховувати необхідність обмеження будівництва великих підприємств у містах, особливо галузей матеріального виробництва, не пов'язаних з обслуговуванням населення. Умовою реконструкції підприємств є глибокі якісні зміни в технології та організації виробництва. При відборі галузей виробництва для великого міста треба врахувати не тільки отримання високого економічного ефекту, а й захист довкілля, створення нешкідливих умов проживання для населення, раціональне використання землі тощо. Нині поліпшення використання трудового потенціалу означає також більш повне використання можливостей господарського розвитку малих і середніх міст. У них, як правило, є резерви робочої сили. Крім того, тут зосереджені підприємства для переробки сільськогосподарської сировини з сезонним характером виробництва. Тому значна частина робочої сили використовується впродовж року лише частково. Однопрофільні підприємства зосереджені в малих містах і містечках, особливо в регіонах, які спеціалізуються на розвитку гірничої та металургійної промисловості. На таких підприємствах зайняті переважно чоловіки, а сфера застосування жіночої праці обмежена. Більшість малих і середніх міст розташовані в добре забезпечених транспортом регіонах, що підвищує їх значення для майбутнього розміщення підприємств обробної промисловості, особливо філіалів великих підприємств, з урахуванням того, що в середніх і малих містах середня вартість інженерної підготовки, обладнання й устаткування порівняно нижча, ніж у великих.

Важливим резервом підвищення використання наявної робочої сили у малих і середніх містах є розвиток сфери послуг. Ці міста виконують роль центрів соціального обслуговування сільського населення. Зростання зайнятості людей у сфері послуг таких міст матиме велике соціальне значення й водночас дасть змогу створити умови для залучення у виробництво певної кількості працездатних жінок.

Питання зайнятості населення в умовах ринкової економіки потребують теоретичного й методичного переосмислення. З розвитком індивідуальної та кооперативної трудової діяльності, впровадженням нових форм організації праці, особливо оренди, виникають принципово нові проблеми у сфері зайнятості.

Імовірно, зросте конкуренція між державними і кооперативними та приватними підприємствами у сфері зайнятості. В умовах переходу до ринкової економіки одним із найважливіших її структурних елементів є ринок праці.