Розділ «Частина ІІ. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ»

Кількість трудового потенціалу не завжди пропорційна чисельності населення, а залежить насамперед від його вікової структури.

Кількість трудового потенціалу можна регулювати й за рахунок зміщення меж працездатного віку. Значною мірою впливає на кількість трудового потенціалу статевий склад населення.

В умовах зниження природного приросту трудового потенціалу велике значення має поліпшення його якісного складу. Прогресивною вважається структура трудових ресурсів, у якій більшість становлять особи віком до 40 років. В умовах науково-технічного прогресу це найважливіший чинник трудозабезпечення майже всіх галузей економіки. Аналіз тенденцій природного приросту населення, зрушень у його статево-віковій структурі є основою для прогнозування на перспективу чисельності й структури трудового потенціалу. Мета застосування різних методів прогнозування — отримання найбільш репрезентативних даних про майбутні кількісні та якісні параметри трудового потенціалу.

Під трудовим потенціалом розуміють систему, що має просторову та часову орієнтацію, елементами якої виступають трудові ресурси з урахуванням усієї сукупності їхніх кількісних та якісних характеристик, зайнятості й робочих місць.

Кількісно трудовий потенціал визначається демографічними чинниками (природним приростом, станом здоров'я, міграційною рухомістю та ін.), потребами суспільного виробництва в робочій силі й відповідно можливостями задоволення потреби працездатного населення в робочих місцях.

Якість трудового потенціалу — поняття відносне. Воно характеризується показниками якості працездатного населення, трудових ресурсів, сукупного робітника або робочої сили. Ці якісні характеристики можуть бути розкриті за допомогою сукупності ознак: демографічних, медико-біологічних, професійно-кваліфікаційних, соціальних, психофізичних, моральних та ін.

Нині актуальним є питання визначення обсягу трудового потенціалу населення України.

Прогнозна оцінка трудового потенціалу потрібна для того, щоб забезпечити повну зайнятість працездатного населення, правильний розподіл трудових ресурсів за регіонами та галузями господарства. Для цього визначають потребу в робочій силі, джерела забезпечення цієї потреби, збалансовують потребу в робочій силі з джерелами її постачання на галузевому і регіональному рівнях.

Чисельність населення і трудового потенціалу регіону на перспективу (5Л) визначають з урахуванням даних аналізу демографічних показників методом пересування вікових груп за коефіцієнтами народжуваності, тривалості життя та механічного приросту [22, 149]:

де S — чисельність населення у поточному році; St — передбачуване сальдо міграції населення; S2 — передбачувана смертність населення.

Чисельність трудових ресурсів регіону (Т) можна визначити за формулою [23,150]:

де Та в, ТЛ в — чисельність працездатного населення відповідно у працездатному і непрацездатному віці; ТИ — особи працездатного віку, що навчаються з відривом від виробництва; Т — працездатне населення, зайняте в індивідуальному підсобному і домашньому господарстві; Т п м — величина прогнозної міграції за межі регіону; Тпк — працюючі в непрацездатному віці; Тели — сальдо прогнозної міграції.

Чисельність населення в Україні, як уже зазначалося, постійно зменшується внаслідок від'ємних показників природного приросту, його механічної рухомості та інтенсивного відпливу осіб молодого віку за кордон, що зумовлює деформацію вікової структури працездатного населення.

Працездатне населення — це сукупність людей віком від 16 до 60 років, здатних за психофізіологічними даними до участі у трудовому процесі.

До працездатного відносять також населення, зайняте в національній економіці, та населення, старше і молодше від працездатного віку, яке має фізичний розвиток, розумові здібності та знання, необхідні для праці.

Працездатне населення класифікують за якістю підготовки до праці, за складністю виконуваної праці. У ринковій економіці віддають перевагу підготовці працівників високої кваліфікації, оскільки цього потребують складні технічні засоби виробництва і технології. Відповідно виокремлюють групу працездатного населення з високим інтелектом і творчим потенціалом, яку ще називають людським, або трудовим капіталом.

Людський капітал — частина працездатного населення, яка володіє високим рівнем знань і професійної кваліфікації, здатна створювати нові системи знань, техніки, технологій, форм організацій праці та виробництва, забезпечити зростання обсягів виробництва, якості й конкурентоспроможності, продукції, зниження собівартості продукції, зростання прибутків.

Аналіз зайнятості населення в Україні показує, що у нас є надлишок працездатного населення. Наявність його посилює можливість виникнення безробіття в умовах проведення радикальної економічної реформи.

Безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку внаслідок відсутності роботи, яка їм підходить, зареєстровані в державній службі зайнятості, шукають роботу та здатні приступити до неї.

Формування ринкових відносин призвело до зменшення потреби в кадрах у державних адміністраціях та установах й одночасного збільшення чисельності працівників, вивільнених із суспільного виробництва.