Високий представник безпосередньо здійснює зовнішню політику і політику безпеки Союзу і своїми пропозиціями сприяє розробці цієї політики, яку він здійснює як уповноважений представник Ради. Ті самі дії він здійснює стосовно спільної політики безпеки і оборони.
Високий представник головує на засіданнях Ради ЄС із зовнішніх зносин і є одним із заступників Голови Комісії. Він забезпечує послідовність зовнішньополітичної діяльності Союзу. В рамках Комісії він відповідає за виконання обов'язків, поширених на цей орган у сфері зовнішніх зносин, і за координацію інших аспектів зовнішньополітичної діяльності Союзу (частини 3 і 4 ст. 18 Договору про ЄС). За проектом Договору про запровадження Конституції для Європи, посада Високого представника мала називатися – Міністр закордонних справ ЄС, що підкреслювало великі амбіції авторів цього проекту Договору.
Високому представнику з зовнішніх справ і політики безпеки при здійсненні його повноважень допомагає Європейська служба зовнішньополітичної діяльності.
Згідно із ч. 3 ст. 27 Договору про ЄС ця служба співпрацює з дипломатичними відомствами держав-членів і включає посадових осіб компетентних служб Генерального Секретаріату Ради і Комісії, а також персонал, направлений дипломатичними відомствами держав-членів. Організацію і функціонування Європейської служби зовнішньополітичної діяльності встановлено рішенням Ради ЄС у травні 2010 р. (Рішення Ради ЄС 2010/427).
У цьому документі, зокрема ст. 2, визначено головні завдання Європейської служби зовнішньополітичної діяльності: підтримка Високого представника Союзу з зовнішніх справ і політики безпеки в реалізації його мандату в сфері СЗППБ і САБО, в його діяльності, як Голови Ради ЄС із закордонних справ, а також в його діяльності, як заступника Голови Комісії. Крім того, Європейська служба зовнішньополітичної діяльності повинна допомагати Голові Європейської комісії і Комісії, в цілому, а також
Європейському парламенту при реалізації ними функцій у сфері зовнішніх зносин.
Певними обсягами компетенції у сфері СЗППБ наділені також Комісія ЄС і Європейський парламент.
Стосовно Комісії ЄС, то, з одного боку, якщо брати до уваги положення окремого розділу Договору про ЄС, щодо СЗППБ, то вона згадується не дуже часто, в основному стосовно діяльності Високого представника Союзу з зовнішніх справ і політики безпеки, який одночасно є заступником голови Комісії, але, з іншого боку, Комісія наділена більш значними повноваженнями у сфері зовнішньої політики через призму положень Договору про функціонування ЄС (переговори щодо укладення міжнародних договорів, представництва ЄС у міждержавних організаціях тощо).
Зокрема, в контексті, положень, що стосуються СЗППБ, то за підтримки з боку Комісії Високий представник з зовнішніх справ і політики безпеки Союзу та кожна держава-член можуть вносити на розгляд Ради ЄС будь-яке питання, яке стосується СЗППБ і можуть передавати на її розгляд, відповідно, ініціативи та пропозиції.
Певним чином, стосується СЗППБ діяльність Комісії на виконання у цій сфері бюджету Європейського союзу.
Згідно із положеннями Договору про ЄС, компетенція Європейського парламенту теж у сфері СЗППБ є досить обмеженою. Зазначається, що Високий представник з зовнішніх справ і політики безпеки регулярно консультується з Європейським парламентом з головних аспектів і основоположних пріоритетів СЗППБ та СПБО, а також інформує його, щодо шляхів розвитку цих політик. Високий представник слідкує за тим, щоб думка Європейського парламенту належним чином бралася до уваги, і його спеціальні представники можуть залучатися до інформування Європейського парламенту (ст. 36 Договору про ЄС).
У цій же статті вказано, що Європейський парламент може звертатися з питаннями чи формулювати рекомендації на адресу Ради і Високого представника. Двічі на рік в Європейському парламенті повинні організовуватися дискусії щодо прогресу, досягнутому у здійсненні спільної зовнішньої політики і політики безпеки, включаючи і спільну політику безпеки і оборони.
Європейський парламент теж здійснює певний вплив на СЗППБ через контроль над бюджетом ЄС (оскільки з бюджету ЄС фінансується частина видатків на СЗППБ).
Лісабонські договори значною мірою обмежили юрисдикцію Суду Європейського союзу в сфері СЗППБ, у порівнянні з іншими сферами компетенції ЄС.
Згідно зі ст. 24 Договору про ЄС Суд Європейського союзу не має юрисдикції щодо положень, які стосуються сфери СЗППБ, за винятком юрисдикції щодо контролю за дотриманням ст. 40 цього Договору та контролю за законністю певних рішень, передбачених у другому абзаці ст. 275 Договору про функціонування ЄС.
У першому випадку мова йде про те, що реалізація спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС не може впливати на застосування процедур і межі повноважень інститутів в інших сферах компетенції ЄС, зокрема, передбачених відповідними статтями 3–6 Договору про функціонування ЄС, і, навпаки, реалізація цих політик не впливає на застосування процедур і відповідні повноваження інститутів, встановлених для реалізації повноважень Союзу у сфері СЗППБ (ст. 40 Договору про ЄС).
Стосовно другого випадку поширення юрисдикції Суду ЄС на сферу СЗППБ, то він має юрисдикцію виносити рішення за позовами фізичних і юридичних осіб, щодо актів, адресатами яких вони є, чи які мають пряме і безпосереднє відношення до них, а також щодо актів, які прямо їх стосуються і не вимагають заходів з імплементації, або якими передбачається проти них застосування будь-яких обмежувальних заходів (статті 263, 275 Договору про функціонування ЄС).
Крім цих положень Договорів, які чітко передбачають поширення компетенції Суду ЄС на сферу СЗППБ, можна стверджувати також, що згідно з ч. 11 ст. 218 Договору про функціонування ЄС, яка стосується укладення міжнародних договорів, держава- член, Європейський парламент, Рада чи Комісія можуть отримати висновок Суду щодо відповідності передбачуваної угоди
Договорам, зокрема, якщо ця міжнародна угода регулює питання у сфері СЗППБ. І у разі негативного висновку Суду ця угода може набути чинності лише тільки тоді, коли до неї будуть внесені зміни, чи буде зроблений перегляд договорів.
Крім того, наприклад, рішенням Суду у справі Т-174/95 Svenska joumalistforbundetv. Council [1998] було поширено дію норм і принципів права ЄС, щодо прозорості і доступу до документів Ради ЄС, на ті з них, які прийняті у сфері СЗППБ, звичайно із урахування дотримання військової таємниці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС“ на сторінці 2. Приємного читання.
