Угода передбачає також гармонізацію законодавства і в таких важливих для взаємної торгівлі сферах, як державні закупівлі, антимонопольна політика та конкурентне законодавство, державні фінанси та субсидії, захист інтелектуальної власності та енергетичну політику.
Таким чином, угода створить передумови для більш глибшої імплементації aquis communitaire ЄС у правову систему України.
Також країна зможе брати участь у системі вирішення спорів, яка складатиметься з процедури консультацій (ст. 305) та базуватись на розгляді третейською групою (статті 306–310). Рішення третейською групою будуть прийматись протягом 120 днів з часу її створення. Передбачаються також прискорені процедури для сезонних товарів та товарів нетривалого зберігання, які не можуть перевищувати 75 днів. Такий механізм вирішення спорів буде значно швидшим за механізм СОТ.
Угода залишає за Україною свободу зовнішньоторговельних відносин. Так, ст. 31 передбачає збереження та встановлення митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостей про прикордонну торгівлю, за тим винятком, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домовленостями, передбаченими цією угодою. Таким чином, угода не передбачає жодних обмежень зовнішньоторговельної автономії. Тому після приєднання України до ЗВТ з ЄС, вона зможе розвивати торгове співробітництво з іншими державами та групами держав.
Таким чином, підписання угоди про зону вільної торгівлі позитивно вплине на українське законодавство, створить умови для модернізації торгових відносин, підвищення конкурентоздатності економіки та спростить доступ до ринку ЄС, а також дасть змогу користуватись механізмом вирішення торгових спорів. Загалом у кількісному порівнянні, угода є більш вигідною для України, ніж для ЄС.
У зв'язку із неодноразовими політичними заявами щодо можливості одночасного членства України в Зоні вільної торгівлі з ЄС та в Митному союзі Єдиного економічного простору, учасниками якого є Росія, Казахстан, Білорусь, постало питання про його юридичну можливість та доцільність.
Особливо гострим стало це питання після підписання 31 травня 2013 р. Меморандуму про поглиблення взаємодії між Європейським ЄЕК і Україною та проголошенням наміру України стати спостерігачем у цій організації.
Варто однак зазначити, що у п. 5 Меморандуму йдеться, що "він не є міжнародним договором і не створює прав та обов'язків, які регулюються законом". До того ж Договором про Митний союз не передбачено статусу спостерігача. Тому приєднання України у такому статусі було б можливим лише після внесення відповідних змін до Договору про Митний союз, або ж після підписання договору про створення Євразійського економічного союзу, яке заплановане 1 січня 2015 р.*Така позиція була першим віце-прем'єром Російської Федерації Ігорем Шуваловим*/
Водночас вбачається, що статус спостерігача не вплине на участь України у зоні вільної торгівлі з ЄС, тому детальніше розглянемо, чи узгоджуватиметься з участю в зоні вільної торгівлі з ЄС більш тісна форма співпраці України з МС – її членство у цьому міждержавному об'єднанні.
Відповідно до ст. 4 Угоди між Урядом РФ та Урядом Республіки Казахстан про єдиний порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності від 20 січня 1995 р. та Протоколу про запровадження режиму вільної торгівлі між РФ та Урядом Республіки Казахстан від 20 січня 1995 р., які є невід'ємною частиною Угоди про Митний союз. Ці угоди передбачають не лише об'єднання митних територій країн, але й єдиний порядок здійснення зовнішньоекономічної політики. Відповідно до ст. 1 вона включає в себе 4 основні елементи:
• тарифне регулювання;
• нетарифне регулювання;
• валютне регулювання та валютний контроль;
• порядок застосування тимчасових обмежень, як у взаємній торгівлі, так і в торгівлі з третіми країнами.
Статтею 3 передбачено запровадження спільного митного тарифу, а також спільних податків і зборів, що мають еквівалентну дію, а ст. 4 передбачено здійснення уніфікації законодавства.
Пунктом 1.2. ст. 2 Угоди про Митний союз між РФ та Республікою Білорусь від 6 січня 1995 р. передбачає уніфікацію, зокрема, зовнішньоторговельного, митного, валютно-фінансового, податкового та іншого законодавства, яке стосується зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо:
• економічних умов господарювання;
• цінової політики;
• валютного регулювання і валютного контролю;
• експортного контролю;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС“ на сторінці 2. Приємного читання.
