Розділ «2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим»

Але це все просторові метафори відходу від невідомості. Реальність виявляється складнішою, оскільки в ній закладаються фактори невідомості на різних рівнях, а не тільки на одному.

Стратегічний аналіз визначає можливий рух уперед, спираючись на наявні точки вразливості чужої системи чи власного майбутнього. Точка у майбутньому має оптимальні і неоптимальні шляхи її досягнення. Вона взагалі може бути за межами нашого усвідомлення. Її також потрібно "відфільтрувати" від наявних нашарувань. Розвідувальний аналіз, наприклад, оперує зі стратегічними попередженнями та інтенціями.

Ш. Кент, що створив у США стратегічну розвідку, відокремлював три типи висловлювань*29:

· *29: {Davis J. Sherman Kent's final thoughts on analysis-policymaker relations // Occasional Papers. — 2003. — Vol.2. — №3 // The Sherman Kent Center for Intelligence Analysis.}

· відоме в принципі й відоме конкретно (тобто факти);

· відоме в принципі, але невідоме конкретно (секрети);

· невідоме (загадка).

Два останніх варіанти він відносив до оцінок, трактуючи їх як інтелектуальний продукт, що: 1) базується на більш-менш солідній фактичній базі; 2) є результатом досить обґрунтованих припущень.

Про це саме говорить і Д. Рамсфельд, намагаючись виділити в окрему зону уваги те невідоме, котре нам у принципі недоступне, оскільки ми не можемо навіть уявити його собі.

Стратегія сповільнює свій рух при наближенні до невідомого, тому саме невідоме стало сьогодні основним об'єктом дослідження, особливо у випадку військового планування. Це стає одним із основних параметрів оцінки моделей*30. Автори цього підходу, названого ними "експлораторним", на відміну від стандартного підходу, в якому виокремлюється базовий випадок, а решта аналізуються як його похідні, вважають, що у випадку невизначеності ми не маємо права віддавати перевагу одному з випадків.

*30: {Bigelow J.H., Davis P.K. Implications for model validation of multiresolution, multiperspective modeling (MRMPM) and exploratory analysis. — Santa Monica, 2003 // RAND project Air Force.}

Які на сьогодні є методи, що дають змогу полегшити перехід і роботу з невідомим? Можна назвати такі:

· визначення трендів, драйверів, тобто можливих варіантів констант, що вірогідно не змінюватимуться в майбутньому;

· виявлення аналогічних моделей, що реалізують інші країни, інші галузі знань при "включенні" певного роду факторів.

Однією з власне методологій, що дають змогу зазирнути за завісу невідомого, є опитування експертів (варіант – метод Дельфі). Після 11 вересня Пентагон використовував також методи оцінювання віртуальної реальності, прагнучи відстежити можливі нові варіанти терористичної діяльності за продукцією Голлівуду.

П. Девіс пропонує варіант експлораторного аналізу (exploratory analysis), що має такий набір цілей*31: розуміти наслідки невизначеності для конкретної проблеми; допомагати у визначенні потрібної стратегії і наступних модифікацій.

*31: {Davis Р.К. Exploratory analysis and implications for modeling // New challenges, new tools for defense decisionmaking. — Santa Monica, 2003 // RAND.}

У цілому експлораторний аналіз має допомогти створити гнучкі, адаптивні і якісні стратегії. Він вивчає наслідки невизначеності, близько підходячи до такого напрямку, як аналіз простору сценаріїв. Оскільки маємо справу з невизначеністю, то вона перестає бути єдиною, без поділу на типи. Пропонується аналізувати два види невизначеностей: параметричну і структурну.

Параметрична невизначеність належить до входу в модель, коли ми часто не знаємо її точних значень. Структурна невизначеність пов'язана з формою моделі і відповідає на запитання, чи включені в розгляд усі змінні реального світу.

Проводячи параметричне дослідження, можна зрозуміти, до яких параметрів модель більш чутлива, а до яких менш. Можемо визначати ситуації, у рамках яких параметр стає важливим. Вірогідне дослідження ролі параметрів також можливе.