Розділ «4.4. Концепції державної інформаційної політики»

Інформаційна політика

Підсумовуючи розгляд державної інформаційної політики, як приклад розглянемо основні положення Концепції Національної інформаційної політики України (проект, запропонований Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, 2002 p.), Концепцію розвитку державної інформаційної інфраструктури України (проект, розроблений Державним комітетом зв'язку та інформатизації України, 2002 р.) і Концепцію державної інформаційної політики Росії. Насамперед слід зазначити, що вказані концепції не єдині у своєму роді. Є ще декілька варіантів подібних концепцій як в Україні, так і в Росії, і жодна з них ще не затверджена законодавчо. Проте, в них можна простежити спільні риси і спільні наголоси на важливих проблемах сучасної інформаційної політики.


Концепція національної інформаційної політики України.



Концепція розвитку державної інформаційної інфраструктури.


Як зазначається в цій Концепції, основною метою формування державної інформаційної інфраструктури України є:

· максимально повне задоволення інформаційних потреб громадян, суспільства і держави у всіх сферах діяльності;

· забезпечення систематичного поповнення, надійного збереження та захисту інформаційних ресурсів;

· ефективне використання інформаційних ресурсів в діяльності органів державної влади та державних підприємств;

· забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки України.

Впровадження сучасних інформаційних технологій у різні сфери життя суспільства і держави супроводжується зміною форм інформаційних відносин між державою та суспільством, виробниками та споживачами інформації. Розвиток державної інформаційної інфраструктури надасть можливість більш повною мірою задовольняти інтереси українських споживачів до наукового та культурного надбання не тільки нашої держави, а й інших країн. Створення сучасної інформаційної інфраструктури є тривалим у часі процесом, який потребує суттєвих фінансових витрат і зумовлює необхідність забезпечення оптимального балансу між нагальними потребами та фінансовими можливостями держави з одночасним сприянням позитивним тенденціям формування ринку у цій сфері, підтримки приватної ініціативи та зменшення інвестиційного ризику.

У зв'язку з викладеним, у рамках цієї Концепції формування та розвиток державної інформаційної інфраструктури має здійснюватися на підставі узгоджених рішень та дій органів державної влади, організацій, посадових осіб щодо організації, формування, захисту усіх інформаційних ресурсів в державному секторі та їх використання в інтересах держави і суспільства в цілому.

Концепція розвитку державної інформаційної інфраструктури містить характеристику її сучасного стану, визначення засад державної політики щодо її формування і напрямів розвитку.

Державна інформаційна інфраструктура (Дії) – інтегрована сукупність телекомунікаційних та інформаційних об'єктів інформаційного простору України, що характеризуються:

· можливістю доступу до Дії в будь-який момент і в будь-якій точці географічного простору України;

· технічною простотою доступу до Дії шляхом використання спеціалізованих інформаційних засобів (приладів, терміналів) введення/виведення;

· загальною доступністю об'єктів Дії, що дає змогу потенційно кожній людині мати необхідний доступ до інформаційних і телекомунікаційних об'єктів Дії;

· гарантованістю забезпечення необхідної якості обслуговування і захисту інформації при використанні об'єктів Дії;

· широким вибором послуг, що надаються, які охоплюють всі види інформації: аудіо, відео, графічні, дані, документи гіпермультимедіа;

· функціонуванням на основі єдиних стандартів за загальними принципами управління доступом до ресурсів Глобальної та Європейської інформаційних інфраструктур.

Важливими та першочерговими завданнями щодо формування та розвитку державної інформаційної інфраструктури є:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.4. Концепції державної інформаційної політики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики
  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література